Анна Карашевська зазначає, що процедури працевлаштування українських біженців у Польщі були добре підготовлені урядом і закон про допомогу українським громадянам сприяв цьому. За її словами, у юридичному сенсі уряд відкрив ринок праці. "Це сталося швидко, гарний крок. Але цього недостатньо, щоб забезпечити цим людям якусь перспективу безпечного та гідного життя. Це можна зробити лише шляхом включення їх у ринок праці, а щодо цього в нас бракує стратегічного підходу", — каже фахівчиня.
Біженці з України: хто вони на ринку праці?
Анна Карашевська закликає перш за все проаналізувати усвідомити, хто такі громадяни України, які приїхали до Польщі після 24 лютого.
"Більшість з них не знають польської мови, ніколи в нас не були. Вони відчувають сильний стрес через те, що залишили своїх рідних в Україні. Вони приїздять із дуже скромними заощадженнями, а своє фінансове становище оцінюють як погане чи дуже погане. Немає єдиного місця чи інституції, куди б вони могли звернутися, щоб отримати комплексне піклування і можливість за короткий час опинитися на ринку праці. Такого не було і немає там. Допомога якщо і є, то більш матеріальна і розосереджена", — пояснює президентка Jobs First.
За даними компанії, більшість прибулих до Польщі українців — економісти, вчителі, бухгалтери, юристи. "Продажні професії. Це доволі унікальна група. На початку війни сюди приїхали добре освічені і до вторгнення професійно активні люди. Вони відносно молоді — середній вік понад 30 років, тобто в розквіті сил, в хорошому стані продовжити кар'єру. Кожен другий учасник нашої програми активації раніше працював за іншою професією, має великий досвід. З них чверть — люди з технічними освітами, понад 70% — люди з вищою освітою.
Працевлаштування біженців з України: основна прооблема — мовний бар'єр
Головною перешкодою для українців для працевлаштування у Польщі є незнання польської мови, каже Анна Карашевська. "Але чому через майже рік після початку повномасштабної війни погане знання польської мови залишається проблемою? Адже трьох місяців відносно інтенсивного навчання достатньо, щоб почати комунікувати. Щоб людина стала повноцінним працівником, не потрібно великих зусиль роботодавця", — переконана експертка з працевлаштування.
Журналіст Money.pl запитав у неї: якщо польська — це бар’єр, то, як освічені люди, чи не повинні були б українці говорити англійською? І невже у Польщі бракує пропозицій, робота на яких можна було б отримати, знаючи цю мову?
"Багато з них говорять, але цього недостатньо, щоб така людина сприймалася роботодавцями як привабливий кандидат. Роботодавці, особливо великі, дуже негнучкі, коли йдеться про наймання нових людей. Люди, які приїхали з України, — це просто додаткове джерело кандидатів, немає жодної знижки, іншого підходу. Якщо кандидат не відповідає 100% вимог, його не розглядають. Не кажучи вже про те, що корпоративні процедури найму не враховують специфіку ситуації. Це багатоетапний процес, розтягнутий на місяці, а ці люди перебувають під економічним тиском, їм потрібно якомога швидше почати заробляти гроші", — пояснює Анна Карашевська.
