Проблема працівників з України у Польщі полягає не лише в тривалому процесі визнання дипломів. На практиці часто виявляється, що їхніх знань і навичок виявляється недостатньо, адже в Польщі люди часто працюють на зовсім інших машинах із застосуванням більш сучасної техніки, пише pulshr.pl.
"Співробітники зі Сходу, пострадянських країн, навіть кваліфіковані, працюють на обладнанні приблизно 30-річної давнини. Польща в цьому плані пережила справжню технологічну революцію. Завдяки коштам ЄС багато польських компаній мають абсолютно нове обладнання та найсучасніші технології, що спричиняє величезний розрив між їхніми навичками (йдеться про працівників зі східних країн, — авт.) та польськими вимогами на ринку праці", — каже Анна Джоболда, директорка відділу міжнародного рекрутингу компанії Gremi Personal.
Рішення про визнання іноземної кваліфікації мігранта, який хоче працювати за професією, яка не регульована в Польщі, приймає безпосередньо роботодавець.
У разі влаштування на роботу в регульованих професіях до них, в принципі, поширюються ті ж вимоги, що й до громадянин Польщі. Якщо особа, яка здобула кваліфікацію для заняття професією, наприклад, в Україні, бажає працювати за цією професією в Польщі, вона повинна подати заяву на отримання професійної кваліфікації згідно з правилами, які визначають принципи заняття цією професією в Польщі.
"Рік тому на польському ринку праці було важко знайти спеціалістів, так само важко зараз. Початок війни нічого в цьому плані не змінив: електрика, зварювальника чи столяра знайти досі неможливо. На сході Польщі люди працюють на різному обладнанні, тут більше вимог, тому навіть якщо хтось має високу кваліфікацію, у Польщі зазвичай починають із простих робіт і мають перекваліфікуватися, – каже Джоболда. – Для більшості українців, які шукають роботу, бар’єром є навіть не польська мова, а те, що польські вимоги — європейські, а працівники працюють на різному обладнанні та мають мати кваліфікацію, засвідчену польським законодавцем".
До початку російської війни більшість трудової міграції складали некваліфіковані робітники з бідних районів України. Після початку війни до Польщі також приїхало багато кваліфікованих працівників з усіх куточків охопленої війною країни – вони готові працювати, вивчати мову та підвищувати свою кваліфікацію, бо розуміють, що залишаться тут довше.
Згідно з дослідженням аналітичного центру Gremi Personal, 75% працівників, які зараз працюють на низькокваліфікованих посадах, але мають високу кваліфікацію в Україні, планують підвищити кваліфікацію в Польщі, щоб заробляти більше.
57% українців хочуть залишитися працювати в Польщі принаймні ще на рік. У більшості випадків їхня перша робота в Польщі є нижчою за кваліфікацію. Водночас через брак робочої сили Польща почала тягнутися до інших напрямків міграції: після України зростає міграція з Індії та Узбекистану.