Угода Ірану з Російською Федерацією про виготовлення 6000 безпілотників була укладена у листопаді минулого року. Про це інформує The Washington Post, посилаючись на отримані документи. Цієї кількості буде достатньо, щоб російська армія змогла усунути хронічну нестачу безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на передовій.
Російським інженерам було таємно доручено побудувати виробничу лінію, яка працюватиме цілодобово. За даними видання, відповідальним за безпеку програми був відставний співробітник ФСБ Росії. У висококваліфікованих працівників вилучали паспорти, щоб вони не могли покинути країну. У листуванні та інших документах інженери використовували зашифровану мову: дрони були "човнами", їхня вибухівка — "бамперами", а Іран — "Ірландією" або "Білоруссю".
Виробничій групі не вистачало експертів у ключових і дуже складних областях розробки безпілотників, включаючи системи радіоелектронної боротьби. Численні співробітники підприємства їздили до центрів виробництва безпілотників в Ірані, щоб отримати досвід, йдеться у документах. Серед делегацій були керівники проєкту та інженери, а також студенти та робітники.
Дослідники вашингтонського Інституту науки та міжнародної безпеки, які на прохання The Washington Post перевірили документи, що стосуються виробничого процесу. Вони підрахували, що роботи на об’єкті, який знаходиться в Алабузькій особливій економічній зоні Республіки Татарстан, відстають щонайменше на місяць від графіка.
Команді було важко вкластися в початкові терміни. У лютневій записці видно, що менеджери проєкту попередили своє керівництво про 37-денну затримку в розкладі. Все через те, що зв’язок з Іраном уповільнився через бюрократію Міністерства оборони Росії та ненадання Іраном деякої технічної документації
Завод, на цей час, зібрав безпілотники, надані Іраном. Самостійно росіяни почали виготовляти лише корпуси, і, ймовірно, не більше ніж для 300 БПЛА. За їх словами, "Алабуга" навряд чи встигне до дедлайну зібрати заплановані 6000 безпілотників.
Документи, отримані WP, свідчать про те, що, попри затримки та виробничий процес, який залежить від електронних компонентів іноземного виробництва, Москва досягла стабільного прогресу у виробництві свого варіанту іранського Shahed-136.
Відомо, що інженери російського підприємства намагаються вдосконалити застарілі технології виробництва Ірану, використовуючи свій досвід для виробництва безпілотників у більшому масштабі, ніж до того мав Тегеран. Вони також вивчають можливості удосконалення самого дрона.