Проаналізувавши публікації за останні півтора місяця, можна з впевненістю сказати: теза про начебто конфлікт між Зеленським та Залужним народилася у західних ЗМІ. Причому до цього дотичні провідні видання, такі як журнал Time та The New York Times.
А чи можуть провідні західні видання працювати на російську пропаганду? Як показує остання інформаційна кампанія, цілком можуть. В цьому впевнені аналітики видання Військовий кур'єр.
За великим рахунком, стартом кампанії, яку умовно можна назвати "Залужний проти Зеленського", є відома публікація Саймона Шустера в журналі Time. Ані в назві, ані безпосередньо в матеріалі Шустера не було нічого відверто провокаційного чи сенсаційного. Журналіст розповів про те, як важко президенту України. Адже не все на фронті йде за планом, що цілком зрозуміло. Це велика війна.
Ще один поважний журналіст, який відзначився в інформаційній кампанії проти Залужного, це Ендрю Крамер. Минулого року він очолив українську редакцію The New York Times. А на початку листопада став одним з авторів статті про, начебто, розкол в українському військово-політичному керівництві. До слова, у 2021 році на сторінках того самого NYT Крамер розповідав про те, що зробив щеплення від Covid-19 російською вакциною "Спутник V", щоб довести її безпечність.
Писав Крамер з російського офісу NYT і про Україну. Так, наприклад, війну, яку Росія розв’язала на Донбасі у 2014 році, він називав громадянською. А у 2016 році він потрапив до бази "Миротворця" як журналіст, який отримав акредитацію на окупованій Росією частині Луганської та Донецької областей. Журналіст тоді заявив, що влада в Україні перешкоджає висвітленню війни "з обох боків". А "Миротворець" він назвав "націоналістичним сайтом". Це термін, який використовує російська пропаганда.
В оточенні мільярдера Ілона Маска, який теж дуже часто робить антиукраїнські заяви, багато прихильників Дональда Трампа. Та й сам Маск неодноразово демонстрував свої симпатії до Трампа. Тож цілком очевидно, що в колах "трампістів" ідея примирення з Росією на будь-яких умовах є дуже популярною. І цим із задоволенням користується кремлівська пропаганда.
Як бачимо, завдяки деяким західним журналістам та експертам, Росія може без зайвих зусиль запускати інформаційні кампанії проти України. Західні лідери думок залюбки формулюють необхідні для Кремля наративи. Пропаганді залишається лише розігнати ці наративи, наприклад, через підконтрольні "Телеграм-канали". А далі ці наративи підхоплюють українські ЗМІ, які змушені реагувати на теми, що мають попит у суспільстві.