Невизнане Придністров'я попросило Росію про "захист" від Молдови
Так звані депутати невизнаного Придністров'я 28 лютого провели так званий з'їзд та звернулися до Росії з проханням про "захист" регіону через нібито "тиск Молдови".
Своє звернення адресували Раді Федерації та Держдумі РФ, попросивши їх про "заходи для захисту Придністров’я в умовах посиленого тиску Молдови".
"Депутати" стверджують, що Кишинів почав проти них "економічну війну", маючи на увазі скасування митних пільг, та умисно блокує перемовини з Тирасполем. Згадали й про "факт постійного проживання на території Придністровської Молдавської Республіки понад 220 тисяч громадян Росії та "унікального позитивного" досвіду російської миротворчості на Дністрі, а також статусу гаранта та посередника в переговорному процесі".
Кремль не подав жодних ознак того, що проводитиме операції у Придністров'ї
У Росії ще не вказали, чи вживатимуть якісь кроки щодо Придністров'я. МЗС Росії повідомило, що захист інтересів жителів Придністров'я і "співвітчизників" Росії є одним із пріоритетів Росії, і пообіцяло "уважно розглянути" запити Придністров'я. Водночас перший заступник голови комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Алєксєй Чепа заявив, що звернення Придністров'я до Росії мають на увазі економічну допомогу і що мова про військову допомогу Росією Придністров'ю наразі не йде.
У звіті також йдеться про те, що Кремль може вирішити формально анексувати Придністров’я в майбутньому, щоб виправдати військове втручання проти Молдови в довгостроковій перспективі.
Інститут вивчення війни спрогнозував 5 варіантів дій, які Путін може вжити, після так званого "заклику до захисту" депутатів невизнаного Придністров'я:
1. Путін може вирішити не вживати жодних дій одразу після з’їзду 28 лютого та дозволити зберегти статус-кво між Придністров’ям і Молдовою. Аналітики вважають, що якщо у Кремля є свій план щодо Придністров'я, а самопроголошені депутати намагаються пришвидшити цей процес, тоді російський президент може вирішити, що він не бажає використовувати запити Придністров’я, і відмовитися вжити заходів у найближчому майбутньому.
2. Кремль може чинити посилений дипломатичний тиск на Молдову, щоб скасувати її нещодавній Митний кодекс, який набув чинності 1 січня 2024 року. Придністровські офіційні особи постійно визначали нові митні правила Молдови як суть своїх нещодавніх скарг проти влади Молдови та продовжують визначити нові митні правила як частину "економічної війни" Молдови проти Придністров’я як ключове питання, у тому числі під час з’їзду 28 лютого.
Кремль також може вирішити надати додаткову економічну підтримку Придністров’ю через гуманітарну допомогу, фінансову допомогу або нові торгові угоди в рамках своїх зусиль щодо подальшого тиску на економіку Молдови.
3. Кремль також може спробувати надіслати додаткову військову допомогу придністровським силам у майбутньому, хоча наразі незрозуміло, як Кремль сподіватиметься транспортувати військове обладнання чи персонал до Придністров’я. Росія може надіслати до Придністров’я військову допомогу у вигляді додаткових російських "миротворців" або військової техніки та зброї.
4. Ймовірно, для Москви конгрес у Придністров'ї є чудовою можливістю посилити гібридні операції, спрямовані на дестабілізацію та подальшу поляризацію Молдови. Для РФ, за словами експертів, це особливо вигідно зараз, напередодні переговорів про вступ Молдови до Європейського Союзу і майбутніх президентських виборів у Молдові.
5. Кремль може прийняти рішення про офіційну анексію Придністров’я в майбутньому, щоб виправдати військове втручання проти Молдови в довгостроковій перспективі. Кремль раніше використовував подібні виправдання, зокрема в Грузії та Україні.
Однак, ISW не помічає жодних чітких ознак підготовки російських військових до втручання в Придністров’я чи Молдову. Російське військове втручання було б складним для Росії, оскільки Молдова (і Придністров'я) не мають виходу до моря і доступні лише через Румунію чи Україну.
