Перший віце-прем’єр-міністр, міністр економіки Юлія Свириденко пропонує сконцентруватись на чотирьох основних напрямках. Це – адаптація законодавства, імплементація угоди про вільну торгівлю, економічне відновлення України та роль міжнародних фінансових інституцій, інтеграція трудових ринків. Тож поки тривають політичні дискусії щодо переговорів про вступ, Україна розпочинає домашню роботу із системної економічної інтеграції з ЄС.
Чому важлива адаптація національного законодавства до вимог Європейського Союзу? Перш за все тому, що вона спростить ухвалення спільних рішень і в найближчому майбутньому, і на подальшу перспективу. Однозначно сприятиме доступу України на західні ринки.
Відтак, першочерговим завданням є впорядкування «промислового безвізу», або угоду АСАА. Приєднання до цієї угоди— важливий крок до євроінтеграції. Адже перебування чи тісна співпраця в ЄС — це забезпечення вільного руху товарів та єдиного ринку. І дуже складно, якщо в різних країнах чинні національні стандарти якості продукції та її оцінки. Тому, зазначають економічні експерти, перед Україною постає дуже простий вибір: якщо є план стати членом ЄС, приєднання до АСАА має бути обов’язковим.
Угода буде укладена, запевняє міністр економіки. Трохи згодом, адже війна сповільнила швидкість оцінювальних місій. Але процес запущено, і процес невідворотний. Економічні аналітики переконані, що угода АСАА є важливою моделлю щодо багатьох сфер, де Україна має намір інтегруватися до внутрішніх ринків Євросоюзу.
І тут не може бути дрібниць, вважає Юлія Свириденко. Навіть питання роумінгу. «Раніше питання роумінгу не були включені до Угоди про асоціацію. А цього року ця сфера буде "пілотом" щодо повної юридичної інтеграції України у внутрішньо-ЄСівське регулювання послуг роумінгу», – підкреслила міністр економіки.
Наразі між Єврокомісією, регуляторами та операторами існує меморандум щодо роумінгу, дію якого було продовжено на шість місяців. Перед Україною стоїть нове завдання – домогтися перетворення цього тимчасового рішення на постійний правовий механізм, адже він дозволить включити Україну до внутрішнього регулювання ЄС, з усіма належними правами й обов’язками.
За такою логікою Україна намагатиметься інтегруватися в усіх зацікавлених сферах: митниця, безпечність продуктів харчування, енергетика тощо.
Аби нова економічна стратегія спрацювала на користь України, слід імплементувати угоди про вільну торгівлю. Наразі зберегти торгівлю між Україною та ЄС вдається через застосування автономних заходів. Це – скасування практично усіх мит, угоди про автомобільні перевезення, логістичні шляхи солідарності. І це вкрай важливо, адже Євросоюз – головний і найбільший торговельний партнер України. За підсумками минулого року його частка перевищила 55 % у торговельному обороті.
Амбітні плани й на рік нинішній. Щоб підвищити ефективність торгівлі, вже узгоджено Пріоритетний план заходів, спрямованих на посилення імплементацію угоди про вільну торгівлю. А в кінцевому підсумку – на інтеграцію України у внутрішній ринок ЄС. Практично в усіх придатних для цього сферах.
Юлія Свириденко не приховує головного прагнення України – інтегруватися у внутрішній ринок Європейського Союзу, не чекаючи офіційного вступу до Європейського Союзу. Компаніям з ЄС та України слід зарані адаптуватись до умов існування єдиного ринку, аби бодай якась несподіванка не загальмувала торговельний процес.
Нова економічна стратегія передбачає економічне відновлення України, через що змушена акцентувати увагу на ролі міжнародних фінансових інституцій. Адже останні, без усякого перебільшення, є ключовими учасниками, які допомагають запустити процес економічного й інфраструктурного відновлення України, понівеченої повномасштабним вторгненням російських окупантів.
Безперечно, що активізувати процес має приватний капітал. Наразі домінуючим питанням для приватного бізнесу з країн ЄС було й залишатиметься надалі страхування воєнних ризиків діяльності в Україні. Відтак досить актуальною постає проблема, наскільки ЄС і держави-члени Європейського Союзу спроможні заохочувати національні інституції – страхувальників воєнних ризиків, аби ті збільшували пропозиції своїх послуг для інвестицій в Україну.
У новій економічній стратегій чимало місця відведено інтеграції трудових ринків. І це принаймні зрозуміло. Адже повномасштабна війна рф проти України призвела до потужного потоку біженців на терени Євросоюзу. Переважна частина вимушених переселенців – люди працездатного віку, які здатні самі заробляти на прожиття себе і своїх дітей. І аж ніяк не бажали бути утриманцями на територіях, що стали для них прихистком.
Механізми тимчасового захисту дозволили багатьом українцям знайти легальну роботу в державах-членах ЄС. Своєю чергою активність українців у пошуку роботи допомагає країнам зі структурною нестачею робочої сили (Німеччина, Чехія, Польща) долати виклики для своєї економіки. Хоча, звісно, українці воліють якомога швидше повернутись на батьківщину та прикладати зусилля для відновлення, відродження власної країни.
Однак абсолютно очевидним є те, що досвід трудової міграції під час повномасштабної війни піде на користь і ЄС, і України. Власне, цей процес уже пішов. Він зветься трохи незвично – повне взаємне забезпечення свободи руху робочої сили, а значить, інтеграції ринку праці.
Навіть побіжне ознайомлення з основними напрямками нової економічної стратегії, переконують, що Україна, як ніколи раніше, має дуже амбітні цілі. І для їхнього звершення готова й здатна докласти зусиль. І це теж буде часточка у загальну перемогу над ворогом.
Вікторія Чирва
ARTYKUŁ POCHODZI Z SEWISU EDIALOG.MEDIA POLSKO-UKRAIŃSKIEJ IZBY GOSPODARCZEJ
Pierwsza wicepremier, minister gospodarki Julia Swirydenko proponuje następujące priorytety:
- dostosowanie ustawodawstwa,
- realizacja umowy o wolnym handlu,
- ożywienie gospodarcze Ukrainy,
- międzynarodowe instytucje finansowe oraz integracja rynków pracy.
Ukraina „odrabia" więc pracę domową nad systemową integracją gospodarczą z UE.
Dlaczego ważne jest dostosowanie ustawodawstwa krajowego do wymogów Unii Europejskiej? Chcesz być w klubie- musisz uznawać jego reguły, podobnie z UE. Ułatwi to podejmowanie wspólnych decyzji w najbliższej przyszłości i w dłuższej perspektywie. Otworzy Ukrainie dostęp do rynków zachodnich.
Priorytetowym zadaniem jest uzgodnienie umowy „bezwizowej dla przemysłu" czyli umowy ACAA. Przystąpienie do tego porozumienia jest ważnym krokiem w kierunku integracji europejskiej. Umowa zostanie zawarta – zapewnia minister gospodarki. Nieco później, bo wojna spowolniła tempo misji technicznych.
Nie może być „małych" rzeczy- podkreśla Julia Swirydenko. Choćby kwestia roamingu- „wcześniej kwestie roamingu nie były uwzględnione w umowie stowarzyszeniowej. I w tym roku ten obszar będzie pilotażem dla pełnej integracji prawnej Ukrainy z wewnątrzunijną regulacją usług roamingowych"- oceniła minister gospodarki. Obecnie obowiązuje memorandum w sprawie roamingu dla Ukrainy pomiędzy Komisją Europejską, regulatorami i operatorami, które zostało przedłużone o sześć miesięcy. Przed Ukrainą stoi nowe wyzwanie – zapewnienie, by to tymczasowe rozwiązanie zostało przekształcone w stały mechanizm prawny, ponieważ pozwoli to na włączenie Ukrainy do regulacji wewnętrznej UE, ze wszystkimi prawami i obowiązkami, które się z tym wiążą.
Zgodnie z tą logiką Ukraina będzie starała się integrować we wszystkich zainteresowanych obszarach: cłach, bezpieczeństwie żywności, energetyce itp.
Warunkiem wdrożenia nowej strategii gospodarczej jest dobre funkcjonowanie umowy o wolnym handlu. To jest niezwykle ważne, ponieważ Unia Europejska jest głównym i największym partnerem handlowym Ukrainy. Według wyników z ubiegłego roku jej udział w obrotach handlowych przekroczył 55 proc..
Julia Swirydenko nie ukrywa głównego celu Ukrainy – integracji z rynkiem wewnętrznym Unii Europejskiej, bez czekania na oficjalne przystąpienie do Unii Europejskiej. Firmy z UE i Ukrainy powinny odpowiednio wcześnie przystosować się do warunków istnienia jednolitego rynku, tak aby żadna niespodzianka nie spowolniła procesu handlowego.
Nowa strategia gospodarcza zakłada ożywienie gospodarcze Ukrainy, co zmusza ją do skupienia uwagi na roli międzynarodowych instytucji finansowych. Przecież są one kluczowymi uczestnikami procesu odbudowy gospodarczej i infrastrukturalnej Ukrainy, okaleczonej inwazją rosyjskich najeźdźców.
Nie ulega wątpliwości, że ten proces musi zaangażować kapitał prywatny. Główną kwestią dla pry
watnych przedsiębiorców z krajów UE było i będzie ubezpieczenie ryzyka militarnego działalności w Ukrainie. W związku z tym dość istotny staje się problem, w jakim stopniu UE i państwa członkowskie Unii Europejskiej są w stanie zachęcić krajowe instytucje – ubezpieczycieli od ryzyk wojennych, do poszerzenia oferty usług dla inwestycji w Ukrainie.
W nowej strategii gospodarczej wiele miejsca poświęcono integracji rynków pracy. Agresja Federacji Rosyjskiej doprowadziła do potężnego napływu uchodźców z Ukrainy na terytorium Unii Europejskiej. Większość przymusowych migrantów to osoby w wieku produkcyjnym, które są w stanie zarobić na utrzymanie siebie i swoich dzieci. I bynajmniej nie chcą być „na garnuszku"krajów, które stały się dla nich schronieniem.
Tymczasowe mechanizmy ochrony pozwoliły wielu Ukraińcom znaleźć legalną pracę w krajach członkowskich UE. Z kolei aktywność Ukraińców w poszukiwaniu pracy pomaga krajom ze strukturalnym niedoborem siły roboczej (Niemcy, Czechy, Polska) w pokonywaniu wyzwań ich gospodarek. Chociaż oczywiście Ukraińcy wolą jak najszybciej wrócić do ojczyzny i podjąć wysiłki na rzecz odbudowy i ożywienia własnego kraju.
Jest jednak absolutnie oczywiste, że doświadczenia migracji zarobkowej podczas wojny na pełną skalę będą korzystne zarówno dla UE, jak i dla Ukrainy. Właściwie ten proces już się rozpoczął. Ma nieco nietypową nazwę – pełne wzajemne zapewnienie swobody przepływu pracowników, co oznacza integrację rynku pracy.
Nawet pobieżna lektura głównych kierunków nowej strategii gospodarczej przekonuje, że Ukraina ma bardzo ambitne cele i jest zdolna do podjęcia wysiłków, aby je osiągnąć. I to też będzie częścią ogólnego zwycięstwa nad wrogiem.
Wiktoria Czyrwa
