Z powodu rosyjskiej inwazji PKB Ukrainy spadł w ciągu ostatniego roku co najmniej o jedną trzecią. Katastrofalnie brakuje pieniędzy budżetowych na obronność i świadczenia socjalne. Dlatego Ministerstwo Finansów cały czas szuka nowych wpływów. Nadzieje na wypełnienie budżetu dochodami z akcyzy nie przyniosły pożądanego rezultatu. I wymownie to potwierdzają statystyki.
Jeśli w 2021 r. od wyrobów akcyzowych wyprodukowanych w Ukrainie pobrano 83 mld UAH podatku akcyzowego, to w 2022 r. już tylko 61 mld UAH. Powodem tego są nie tylko spadające dochody i migracje, ale także fakt, że duża część rynku paliw, alkoholu i tytoniu pozostaje w szarej strefie.
Według Centrum Strategii Gospodarczej, w czasie rosyjskiej inwazji dochody obywateli spadły o 21 proc., a realny poziom bezrobocia sięgnął 30 procent. W efekcie ludzie zaczęli ograniczać swoje wydatki i wpadać w pułapkę szarej strefy, w której oferuje się towary o 40-50 proc. tańsze niż na legalnym rynku, ponieważ nie płaci się od nich podatków i ceł.
Które branże akcyzowe straciły najwięcej na nielegalnym biznesie? Przede wszystkim branża alkoholowa. Analitycy szacują, że w ciągu ostatniego roku sprzedaż napojów alkoholowych spadła o co najmniej jedną trzecią, a w niektórych kategoriach o prawie 70 procent. Część rynku została przejęta przez fałszerzy.
Izba Obrachunkowa podała dane: roczne straty budżetowe z powodu nielegalnego rynku alkoholi i wódek wynoszą 9 mld UAH. Jej zdaniem organy państwowe nie zapewniły skutecznego systemu kontroli produkcji i obrotu alkoholem. Stworzyło to przesłanki do istnienia nielegalnego rynku alkoholu i doprowadziło do niepłacenia akcyzy do budżetu państwa.
Yuriy Soroczyński, CEO firmy Nemiroff uważa, że obecnie ??prawie 50 proc. rynku alkoholi jest w szarej strefie.
"Nadmierna fiskalizacja niektórych procesów biznesowych prowadzi do powstania szarej strefy, która sprzedaje produkt konsumentowi po cenie 35-40 UAH za butelkę, podczas gdy cena legalnego produktu to 89 UAH" – powiedział. Według niego, rynek równoległy można szacować na prawie 10-12 mld UAH.
Podobnie sytuacja wygląda na rynku wyrobów tytoniowych. Ponadto ta branża wykazuje groźną dynamikę. Najnowszy raport "Kantar Ukraina" jest oszałamiający: szary rynek wyrobów tytoniowych wzrósł prawie czterokrotnie w ciągu ostatnich dwóch lat – do prawie 20 procent. Oznacza to, że co piąty papieros jest sprzedawany nielegalnie. Według analityków rynku tytoniowego, budżet Ukrainy stracił do 19 mld UAH, które mogłyby zostać wykorzystane do wzmocnienia zdolności obronnych kraju.
W "cieniu" jest też część rynku produktów naftowych. W ubiegłym roku, z powodu działań okupantów, ceny benzyny wzrosły niemal dwukrotnie, a jej niedobór był ogromny. Te okoliczności stały się prawdziwym rajem dla podziemia gospodarczego.
Eksperci szacują, że udział szarej strefy w rynku paliw wynosi 20-23 procent. Roczne straty budżetu przekraczają 20 mld UAH.
Na alarm biją nie tylko krajowe, ale i międzynarodowe struktury biznesowe. Na przykład Amerykańska Izba Handlowa i Europejskie Stowarzyszenie Biznesu (EBA) uważają, że ignorowanie przez państwo szarej strefy może skomplikować europejską integrację Ukrainy.
"Trend jest dość rozczarowujący, zwłaszcza gdy rozpatrujemy go w kontekście członkostwa w UE, ponieważ Unia ma jasne stanowisko w tej sprawie – należy zająć się problemem nielegalnego rynku" – oświadczyło EBA.
Utrata dziesiątek miliardów hrywien w podatkach podczas wojny to kwestia bezpieczeństwa narodowego, dlatego państwo musi działać jak najszybciej. Biuro Prezydenta zapowiedziało istotne zmiany w procedurach administracji podatkowej. Po pierwsze – elektroniczna akcyza w postaci kodu QR kodu. Oznacza to, że zamiast tradycyjnego znaku akcyzy, który naklejano na paczce papierosów czy butelce alkoholu i który można było podrobić, pojawi się unikalny kod QR. Umożliwi to konsumentowi śledzenie, gdzie produkt został wyprodukowany, gdzie był przechowywany itp.
Proponuje się zmianę systemu przekazywania płatności za alkohol, wyroby tytoniowe i paliwo na format bezgotówkowy. Oznacza to, że Ukraińcy po prostu nie będą mogli kupić wyrobów akcyzowych za gotówkę. Sprzedawcy nie będą mogli uniknąć płacenia akcyzy. A to oznacza, że ??wszelkie zyski z takich dóbr będą pod kontrolą państwa.
Tak duże zmiany planowane są w ramach reformy podatkowej. Rostislav Shurma, zastępca szefa Biura Prezydenta, zwrócił uwagę, że podobny format był testowany w maju ubiegłego roku, kiedy większość dostawców paliw zalecała klientom płacenie kartą lub aplikacją. Według niego umożliwiło to "wybielenie" obrotu paliwem.
"Stanie się tak zarówno z tytoniem, jak i alkoholem, bo wyeliminowana zostanie możliwość niepłacenia akcyzy" – zapewnia wiceszef Biura Prezydenta.
Wiktoria Czyrwa
ARTYKUŁ POCHODZI Z EDIALOG.MEDIA SERWISU POLSKO-UKRAIŃSKIEJ IZBY GOSPODARCZEJ
Через повномасштабне вторгнення ВВП України впродовж минулого року впав на третину. Бюджетних грошей на оборону та соціальні виплати катастрофічно не вистачає. Відтак Міністерство фінансів – у постійних пошуках нових доходів. Сподівання наповнити казну за рахунок акцизних податків не призвели до бажаного результату. І про це красномовно свідчить статистика.
Якщо у 2021 році із вироблених в Україні підакцизних товарів зібрали 83 млрд. грн акцизних податків, то у 2022 – лише 61 млрд. Причина не тільки в падінні доходів та міграції населення, а й у тінізації ринків пального, алкоголю й тютюну.
За даними Центру економічної стратегії, доходи громадян за час повномасштабного вторгнення рф впали на 21%, реальний рівень безробіття сягнув 30%. Як наслідок, люди стали скорочувати свої витрати і потрапляти в тенета «чорного» та «сірого» ринку, де пропонують товари на 40−50% дешевший, ніж у легального ринку, адже з них не сплачуються податків та мита.
Які підакцизні галузі найбільше втратили від нелегального бізнесу? Найперше – алкогольна. Аналітики підрахували, що за минулий рік продажі спиртних напоїв обвалилися щонайменше на третину, а в деяких категоріях майже на 70%. Частину ринку перебрав на себе контрафакт.
У Рахунковій палаті оприлюднили цифри: щорічні втрати бюджету через нелегальний ринок лікеро-горілчаної продукції становлять 9 млрд грн. За її даними, державні органи не забезпечили дієвої системи контролю за виробництвом та обігом спиртного. Це створило передумови для існування нелегального ринку алкоголю і призвело до ненадходжень акцизного податку до держбюджету.
Гендиректор компанії Nemiroff Юрій Сорочинський взагалі вважає, що в тіні перебуває майже 50% алкогольного ринку.
«Надмірна фіскалізація певних бізнес-процесів призводить до виникнення тіньового сектора, який реалізує продукт споживачеві за ціною на рівні 35−40 грн за пляшку, коли ціна легального продукту — 89 грн», — сказав він. На його переконання, тіньовий ринок можна оцінювати на рівні майже 10-12 млрд грн.
Така ж ситуація і на ринку тютюнових виробів. Ба більше, галузь демонструє загрозливу динаміку. Останній звіт «Kantar Україна» приголомшує: тіньовий ринок тютюнових виробів за останні два роки зріс практично вчетверо — до майже 20%. Тобто кожна п’ята сигарета продається нелегально.
Через це казна лише у 2022 році, стверджують аналітики тютюнової галузі, за минулий рік не дорахувалась майже 19 млрд грн, які б могли піти на посилення обороноздатності країни, а не осідати в кишенях напівкримінальних ділків.
Тінізація під час війни поширилась і на ринок нафтопродуктів. Торік через дії окупантів ціни на бензин підскочили майже удвічі, і на нього був шалений дефіцит. Такі обставини стали справжнім раєм для підпільників.
За підрахунками експертів, частка тіні у паливному ринку становить 20-23%. Щорічні втрати бюджету перевищують 20 млрд грн.
І вже б’ють на сполох не тільки вітчизняні, а й міжнародні ділові структури. Приміром, Американська торгова палата та Європейська бізнес-асоціація (ЕБА), вважають, що ігнорування державою тіньового ринку може ускладнити європейську інтеграцію України.
«Тенденція зовсім невтішна, особливо, розглядаючи це у розрізі кандидатства до ЄС, адже в Європі по цьому питанню позиція чітка — проблему існування нелегального ринку потрібно вирішувати», — зазначили у ЄБА.
Втрата десятків мільярдів гривень податків під час війни — це питання національної безпеки, тому держава має діяти якомога оперативніше. В Офісі президента анонсували істотні зміни у процедурі адміністрування податків. Перш за все – електронний акциз у вигляді QR-коду. Це означає, що, замість традиційної акцизної марки, яку наклеювали на пачку цигарок чи пляшку алкоголю і яку можна було підробити, буде унікальний QR-код. Він дозволить споживачеві відслідковувати, де продукція була вироблена, де зберігалася тощо.
Пропонують змінити у систему переведення розрахунків за алкоголь, тютюнові вироби та пальне у безготівковий формат. Тобто придбати підакцизні товари за готівку українці просто не зможуть. У продавців не буде можливості уникнути сплати акцизу. А це означає, що всі прибутки від таких товарів будуть під контролем держави.
Такі основні зміни планують у межах податкової реформи. Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма зазначив, що подібний формат було протестовано у травні минулого року, коли більшість постачальників палива перевели клієнтів на оплату карткою або через додаток. Це, за його словами, дозволило «обілити» оборот палива.
«Це станеться і з тютюном, і з алкоголем, тому що ліквідується можливість несплати акцизу», – впевнений заступник голови ОП.
Вікторія Чирва
