Відповідно до статі 94 Конституції, президент протягом 15 днів має підписати направлений йому закон або повернути його парламенту з обґрунтованими та вмотивованими пропозиціями. Або накласти вето і в такий спосіб запобігти протистоянню в суспільстві, зберегти підтримку міжнародних партнерів у післявоєнній відбудові України та продовжить реформу децентралізації, на якій наполягають західні партнери нашої держави.
Але президент і не підписує законопроект, і не поспішає його ветувати. Хоча, за твердженням експертів, 100 днів для роздумів забагато. ОП слід, нарешті, визначитись, яка містобудівна реформа потрібна Україні.
Наприкінці березня в Міністерстві інфраструктури обговорювали проект містобудівної реформи. На переконання активістів руху «Чесно» це означає, що в такий спосіб ініціатори «реформи» намагаються тиснути на президента, аби він підписав документ. Жодної згадки про петицію з вимогою накласти вето не прозвучало. Хоча у ній підписанти чітко аргументували, чому цей закон призведе до монополізації будівельного ринку, позбавить органи влади та громадськість можливості контролю за будівництвом, істотно звузить повноваження громад.
Через це до президента про застосування вето на закон 5655 звернулись на сесіях місцевих рад понад 1000 депутатів з різних громад України. А представники громадськості та провідних ЗМІ у своєму зверненні до Верховної Ради наполягали на публічному обговоренні містобудівної реформи.
Навіть депутати Європарламенту розглядають закон 5655 як перешкоду для вступу України в ЄС і рекомендують терміново внести зміни. Депутат Європарламенту від Німеччини Міхаель Галер заявив, що зміна законопроекту ?5655 про реформу містобудування є однією з умов вступу України до Європейського Союзу. Про це він сказав під час недавнього візиту до України. Підкреслив, що «закон про містобудування є проблематичним і потребує доопрацювання».
Це розуміють мери великих міст і маленьких містечок. Про це дискутують в Асоціації міст України. Воєнний стан в Україні – привід замислитися про безпеку на будівництві. А для цього місцеве самоврядування повинне здобути більше повноважень. Бо насправді влада на місцях максимально обмежена у правах та можливостях. Про важелі безпеки та участі громадськості варто подбати вже зараз, поки не почалась масштабна післявоєнна відбудова. І передавати функції держави та місцевого самоврядування підприємницьким структурам у такий непростий період – це вже на межі зради, кажуть в Асоціації. Ставити одних суб’єктів господарювання у привілейоване становище стосовно інших – це ще й порушення норм Конституції, яке призведе до монополізації будівельного ринку.
Нагадаємо основні претензії до містобудівної реформи. Громадський діяч Олександр Глухов переконаний, що цей закон розв’язує руки недобросовісним забудовникам.
«Закон повинен зробити правила містобудування такими, щоб вони були виписані не для окремих осіб, тобто забудовників, а в інтересах міста. Однак місто з цього закону прибрали, громаду прибрали. Тобто, якщо вчасно не подати в суд на незаконну забудову, протягом двох тижнів, то вона автоматично буде вважатися законною. І громада може отримати нового архітектурного монстра у центрі міста», – підкреслює активіст. Підтримує петицію і сподівається, що будівельне лобі виявиться слабшим від позиції президента.
Коло забудовників із кожною владою лише посилює свої позиції. Намагається створити для себе комфортне законодавче середовище. І якщо раптом президент зважиться підписати скандальний законопроект і проігнорує багатотисячну петицію, у подальшому, стверджують активісти, заборонити будь-яке незаконне будівництво стане неможливим.
Дехто з ініціаторів реформи називає петицію про вето останньою істерикою тих, хто не прагне якісних змін. За їхньою логікою виходить, що такими є всі 42 тисячі людей, що поставили свої підписи під зверненням до президента країни? Можливо, варто дослухатися до голосу громади?
Вікторія Чирва
TEKST POCHODZI Z EDIALOG.MEDIA, SERWISU POLSKO-UKRAIŃSKIEJ IZBY GOSPODARCZEJ
