Це означає, що повернення доплат у 30 тис. грн військовим поставлене на паузу. Квітневе рішення депутатів щодо скасування доплат розкололо суспільну думку. Прихильники повернення доплат говорять, що робота захисників повинна гідно оплачуватись, і тут заперечень бути не повинно. Опоненти стверджують, що на збільшення зарплат у бюджеті немає коштів. То скільки може коштувати країні нова-стара система оплати праці військових і чи є на це гроші?
Після початку війни держава зобов’язалася виплачувати українським військовим доплати до регулярного грошового забезпечення — 100 тис. грн за участь у боях на передовій і 30 тис. грн за службу в тилу. Ніхто не очікував, що війна затягнеться так надовго. Відтак таке рішення стало занадто обтяжливим для бюджету. В уряді забили на сполох.
«Це дуже важливо, щоб уряд контролював будь-які зміни до бюджету. Ризик ухвалення популістських рішень, які абсолютно не прораховані, надзвичайно високий», — каже міністр фінансів Сергій Марченко. А недавнє рішення ВР коментує так: «Так зване повернення виплат — це не про інтереси армії, це кроки, які роблять нас вразливішими».
У Мінфіні пояснюють, що у січні 2023 року частка видатків на армію сягнула рекордної позначки в історії, перевищивши 50% бюджету України. Покрити їх за рахунок міжнародної допомоги неможливо, оскільки іноземці готові давати гроші на гуманітарні та соціальні витрати казни і не фінансують військові статті, до яких належать і виплати воїнам.
За даними Міністерства фінансів, видатки бюджету на них у січні-лютому склали 148,7 млрд гривень. А місячні доходи держбюджету майже вдвічі менші — близько 80 млрд гривень.
Саме такий істотний касовий розрив і змусив уряд ухвалити непопулярне рішення: внести зміни до своєї постанови, яка передбачала з 1 лютого скасування централізованих та безумовних доплат в розмірі 30 тис грн військовослужбовцям, що працюють в тилу.
Рішення спричинило надто негативний резонанс. Одразу кілька петицій було зареєстровано на сайті Президента. Поки в ОП розмірковували, народні обранці поквапились підтримати колишнього спікера Ради Дмитра Разумкова та внесли поправку, яка повертає «тридцятку».
А вже наступного дня після «історичного голосування» депутат Володимир Цибаль вніс на розгляд постанову, яка пропонує скасувати повернення доплат тиловикам. Аргументи зрозумілі: на це у бюджеті немає грошей, а по-друге, рішення про додаткові виплати суперечить зобов’язанням, яке взяла на себе Україна у рамках затвердженої 4-річної Програми розширеного фінансування EFF.
Питання в умовах суспільного збурення постає досить гостро: де взяти гроші, особливо в умовах, коли дефіцит державного бюджету становить 1,6 трлн грн. А на повернення виплат військовослужбовцям потрібно понад 150 млрд грн, або майже 13 млрд грн на місяць. Чим їх можна компенсувати?
Варіантів небагато, і як зауважують експерти, безболісних взагалі немає.
Інвестиційний банкір Сергій Фурса вбачає два шляхи вирішення проблеми:
«Перше рішення — це різке збільшення податків. Яких і на що — можна дискутувати. Друге найочевидніше рішення — це запуск друкарського верстата. Коли ми просто надрукуємо 150 млрд гривень».
Щодо збільшення податків у Міністерстві фінансів своя думка. Її нещодавно озвучив очільник відомства Сергій Марченко: «Збільшення податків, зокрема, ПДВ на 4% і військового збору втричі. Тоді це можна профінансувати. Інших варіантів, як це профінансувати не існує».
Аналітики кажуть, що обидва варіанти матимуть згубні наслідки для України: знищення бізнесу і знецінення гривні. Наслідком таких дій стане зменшення надходжень до бюджету, а в кінцевому випадку – й зниженням можливості фінансувати армію.
Нині багато голосів лунають за те, щоб урізати зарплати державних службовців. Мовляв, ось воно – приховане джерело коштів. Однак воно аж ніяк не може покрити додаткових витрат, стверджують експерти.
«Чисельність держслужбовців, які отримують дуже високу зарплатню відносно загальної маси, невелика і вона не є співставною з кількістю військових. Порядок цифр не співпадає»,— пояснює Наталія Лещенко, економіст CASE Україна.
За розрахунками експертів, обмеження чиновницьких зарплат здатне згенерувати лише 2% від суми, необхідної для забезпечення додаткових виплат військовим у тилу. До того ж, варто враховувати, що зараз видатки на оплату праці держслужбовців покриваються за рахунок коштів західної допомоги, а податки з цих зарплат йдуть до бюджету.
Це означає одне: якщо знизити зарплати, в бюджеті грошей не додається, а навпаки. Бо ці зарплати оподатковуються, і податків із них буде сплачено менше.
Член парламентського комітету податкової та митної політики Ніна Южаніна каже, що гроші на виплати військовим можна знайти і не вдаючись до крайніх заходів. За її підрахунками, у сумі можна назбирати 90,7 млрд грн. «Серед можливих джерел, зокрема, — кошти з Дорожнього фонду. Ще 37 млрд грн можна отримати від грального бізнесу, якщо його привести у легальну площину і взяти податки. 11 млрд грн можна отримати, якщо обмежити доступ до зернового коридору „лівих компаній". Тютюновий ринок може дати ще 2,5 млрд»— перерахувала Ніна Южаніна.
Надходять й інші пропозиції від депутатів. Це означає, що можна припинити емоційну дискусію довкола повернення або скасування доплат військовим, та перевести її в конструктивну площину.
