"Тридцятку" поставили на паузу

На початку травня до Верховної Ради надійшло звернення від силового блоку України з проханням створити новий законопроект щодо виплат військовим та щонайменше до кінця травня відкласти розгляд постанови про доплату 30 тисяч гривень для військових. Врегулювання питання оплати військових наразі потребує створення робочої групи з представників парламенту, Кабінету міністрів та Генштабу ЗСУ.

Це означає, що повернення доплат у 30 тис. грн військовим поставлене на паузу. Квітневе рішення депутатів щодо скасування доплат розкололо суспільну думку. Прихильники повернення доплат говорять, що робота захисників повинна гідно оплачуватись, і тут заперечень бути не повинно. Опоненти стверджують, що на збільшення зарплат у бюджеті немає коштів. То скільки може коштувати країні нова-стара система оплати праці військових і чи є на це гроші?

Після початку війни держава зобов’язалася виплачувати українським військовим доплати до регулярного грошового забезпечення — 100 тис. грн за участь у боях на передовій і 30 тис. грн за службу в тилу. Ніхто не очікував, що війна затягнеться так надовго. Відтак таке рішення стало занадто обтяжливим для бюджету. В уряді забили на сполох.

«Це дуже важливо, щоб уряд контролював будь-які зміни до бюджету. Ризик ухвалення популістських рішень, які абсолютно не прораховані, надзвичайно високий», — каже міністр фінансів Сергій Марченко. А недавнє рішення ВР коментує так: «Так зване повернення виплат — це не про інтереси армії, це кроки, які роблять нас вразливішими».

У Мінфіні пояснюють, що у січні 2023 року частка видатків на армію сягнула рекордної позначки в історії, перевищивши 50% бюджету України. Покрити їх за рахунок міжнародної допомоги неможливо, оскільки іноземці готові давати гроші на гуманітарні та соціальні витрати казни і не фінансують військові статті, до яких належать і виплати воїнам.

За даними Міністерства фінансів, видатки бюджету на них у січні-лютому склали 148,7 млрд гривень. А місячні доходи держбюджету майже вдвічі менші — близько 80 млрд гривень.

Саме такий істотний касовий розрив і змусив уряд ухвалити непопулярне рішення: внести зміни до своєї постанови, яка передбачала з 1 лютого скасування централізованих та безумовних доплат в розмірі 30 тис грн військовослужбовцям, що працюють в тилу.

Рішення спричинило надто негативний резонанс. Одразу кілька петицій було зареєстровано на сайті Президента. Поки в ОП розмірковували, народні обранці поквапились підтримати колишнього спікера Ради Дмитра Разумкова та внесли поправку, яка повертає «тридцятку».

А вже наступного дня після «історичного голосування» депутат Володимир Цибаль вніс на розгляд постанову, яка пропонує скасувати повернення доплат тиловикам. Аргументи зрозумілі: на це у бюджеті немає грошей, а по-друге, рішення про додаткові виплати суперечить зобов’язанням, яке взяла на себе Україна у рамках затвердженої 4-річної Програми розширеного фінансування EFF.

Питання в умовах суспільного збурення постає досить гостро: де взяти гроші, особливо в умовах, коли дефіцит державного бюджету становить 1,6 трлн грн. А на повернення виплат військовослужбовцям потрібно понад 150 млрд грн, або майже 13 млрд грн на місяць. Чим їх можна компенсувати?

Варіантів небагато, і як зауважують експерти, безболісних взагалі немає.

Інвестиційний банкір Сергій Фурса вбачає два шляхи вирішення проблеми:

«Перше рішення — це різке збільшення податків. Яких і на що — можна дискутувати. Друге найочевидніше рішення — це запуск друкарського верстата. Коли ми просто надрукуємо 150 млрд гривень».

Щодо збільшення податків у Міністерстві фінансів своя думка. Її нещодавно озвучив очільник відомства Сергій Марченко: «Збільшення податків, зокрема, ПДВ на 4% і військового збору втричі. Тоді це можна профінансувати. Інших варіантів, як це профінансувати не існує».

Аналітики кажуть, що обидва варіанти матимуть згубні наслідки для України: знищення бізнесу і знецінення гривні. Наслідком таких дій стане зменшення надходжень до бюджету, а в кінцевому випадку – й зниженням можливості фінансувати армію.

Нині багато голосів лунають за те, щоб урізати зарплати державних службовців. Мовляв, ось воно – приховане джерело коштів. Однак воно аж ніяк не може покрити додаткових витрат, стверджують експерти.

«Чисельність держслужбовців, які отримують дуже високу зарплатню відносно загальної маси, невелика і вона не є співставною з кількістю військових. Порядок цифр не співпадає»,— пояснює Наталія Лещенко, економіст CASE Україна.

За розрахунками експертів, обмеження чиновницьких зарплат здатне згенерувати лише 2% від суми, необхідної для забезпечення додаткових виплат військовим у тилу. До того ж, варто враховувати, що зараз видатки на оплату праці держслужбовців покриваються за рахунок коштів західної допомоги, а податки з цих зарплат йдуть до бюджету.

Це означає одне: якщо знизити зарплати, в бюджеті грошей не додається, а навпаки. Бо ці зарплати оподатковуються, і податків із них буде сплачено менше.

Член парламентського комітету податкової та митної політики Ніна Южаніна каже, що гроші на виплати військовим можна знайти і не вдаючись до крайніх заходів. За її підрахунками, у сумі можна назбирати 90,7 млрд грн. «Серед можливих джерел, зокрема, — кошти з Дорожнього фонду. Ще 37 млрд грн можна отримати від грального бізнесу, якщо його привести у легальну площину і взяти податки. 11 млрд грн можна отримати, якщо обмежити доступ до зернового коридору „лівих компаній". Тютюновий ринок може дати ще 2,5 млрд»— перерахувала Ніна Южаніна.

Надходять й інші пропозиції від депутатів. Це означає, що можна припинити емоційну дискусію довкола повернення або скасування доплат військовим, та перевести її в конструктивну площину.

Copyright © Agora SA