Як вберегти українсько-польські стосунки?
Одна з головних тем – у що готові інвестувати іноземці та як спрацює страхування воєнних ризиків? Про масштаби кредитування малого та середнього бізнесу в Україні заговорили практично одразу після повномасштабного вторгнення окупаційних російських військ. Планувалось, що впродовж п’яти років кредитний портфель досягне 170 мільйонів євро. Середньозважене покриття кредитів в зеленій зоні становило 38%, а в жовтій чи червоній – 74%.
Прикметно, що жодна інша фінансова установа не спромоглась надати кредити в надто ризикованих регіонах України. Польський банк зорієнтувався, зважаючи на те, що деякі регіони мали досить обмежені ресурси, але підприємства потребували відновлення. Насамперед це переважно підприємства харчової промисловості й сільського господарства, пише Польсько-українська торгівельна палата.
Окрема розмова про бізнес-партнерів з України і їхнє подальше майбутнє. Чи захочуть вони повернутись до України, чи пристануть на пропозицію створення спільних польсько-українських підприємств?
Це складне завдання, тому що ми намагаємося визначити потреби й плани, які, ймовірно, не дуже актуальні на цьому етапі війни. Деякі партнери, які розглядають потенційні інвестиції, розуміють, що війна триває, і тому вагаються. Ми також співпрацюємо з Київською школою економіки (KSE), щоб визначити потреби та можливості фінансування для громад чи муніципалітетів в Україні
– кажуть польські банкіри.
Їм дуже важливо зрозуміти, яка фінансова підтримка актуальна: кредитування, розподіл ризиків з фінансовими установами чи пряма підтримка конкретного сегмента. Поки що йде детальний аналіз, як функціонують платіжні потоки в Україні.
Паралельно налагоджуються контакти з компаніями й конкретними бізнесменами, аби започаткувати бізнес в Україні. І головне, щоб усе було пов’язане з так званим "українським планом".
Плюс – страхування військових ризиків, оскільки війна ще триває. Це турбує не лише польські банки, а й інші європейські.
Важливим питанням залишається страхування у Польщі
28 вересня 2023 року польський парламент дозволив Кредитно-експортному агентству (KUKE) забезпечувати страхування воєнних ризиків. Наприклад, якщо польська або міжнародна компанія будує завод в Україні і його пошкодить ракета, страхування покриє 100% збитків. Однак інтерес до цього інструменту поки що дуже низький.
Польський банк шукає способи, як підтримати український бізнес, попри війну. Існує досить розвинена співпраця між польсько-українськими муніципалітетами.
Польські банкіри акцентують увагу на бізнес-можливості у секторі послуг. Досить нетрадиційних. Адже багато людей з інвалідністю будуть повертатися з фронту. І це теж буде бізнес – протезування, психологічна підтримка, повернення до життя в нових умовах. Увесь світ прагне допомогти українцям подолати наслідки війни.
Однак правове середовище в Україні потребує оновлення й поліпшення. Наразі воно не сприймається як стабільне та передбачуване. Так само як і український ринок. Він абсолютно непередбачуваний. І справа тут зовсім не у воєнних діях. Ринок недосконалий. Він точно потребує сучасних методів. Особливо питання людських ресурсів. Воно на думку польських банкірів аж надто актуальне.
Це величезна прогалина в українських муніципалітетах — залучати до роботи людей із певною кваліфікацією. Тому що гроші можуть бути, компанії можуть бути, але не буде людей, які б керували проєктом. Це також одна з причин, чому наш Банк щойно запустив програму стажування, метою якої є посилення процесів розбудови адміністративних потужностей у державному секторі України
– підкреслює Богдан Завадевич.
У розмові представники BDK роз’яснили, за яких умов українські компанії можуть розраховувати на кредитування польського банку. Насамперед – мати реалістичні інвестиційні та фінансові бізнес-плани. Окремою перевагою буде партнерство або спільне підприємство з польським бізнесом. Але головне, на що звертатимуть увагу потенційні кредитори – спроможність підприємства скласти інвестиційний портфель і мають життєздатні бізнес-плани з фінансовими даними.
Має бути можливість це перевірити, щоб вони були прозорими, щоб ми могли постійно перевіряти їх щодо власності, ділових відносин і того, наскільки ефективно і прозоро ведеться бізнес
, – зазначають польські банкіри.
Торкнулися вони й болючої для України теми – корупції. Проте закликають не вважати це явище як щось незмінне, яке завжди було і буде. На думку польських банкірів, Україна не може дозволити собі залишити все, як є, інакше буде зруйнована, чого тільки й чекають росіяни.
Представники BGK переконані, що зі створенням антикорупційних агентств і впровадження цифрових технологій влада олігархів точно ослабне. Головне, аби все відбувалось у правовому полі. Якщо Україна справді прагне долучитись до Європейського Союзу.
