Портал Onet у матеріалі "Другий Ірак. Польща нічого не заробить на відбудові України" зазначив, що польські підприємці не отримають прибутку на відбудові України. "Розмови з провідними політиками керівної коаліції чітко свідчать про те, що ніхто не сприймає це питання серйозно", – читаємо в статті. Даріуш Шимчиха, віцепрезидент Польсько-української господарчої палати та колишній державний секретар канцелярії президента Александра Квасьневського, вважає, що порівняння України з Іраком некоректне. Його думку ми публікуємо на Ukrayina.pl.
Чому польський бізнес не заробив на відбудові Іраку? Професор Марек Бєлка в RMF FM назвав дві причини. "По-перше, там були американці, які мали свої інтереси та не хотіли допускати інших. По-друге, витрати на видобуток нафти були непропорційно вищими, ніж очікувалося, через відсутність безпеки. Там, після сунітського повстання, Завжди був ризик вибухів на нафтопереробних заводах чи нафтопроводах. Я думаю, що американці від цього теж не дуже виграли", – зазначив колишній прем’єр.
В Україні також є американці, але вони не одні. Є ще Євросоюз. Також є країни G7. Іншою є і позиція Польщі, бізнес якої до війни був в Україні. У країні, яка воює з Росією, досі працюють понад 600 компаній. Такі компанії, як Fakro, Barlinek, Cersanit, Śnieżka, завдяки розташуванню своїх заводів в Україні та позиції на ринку, безсумнівно, зіграють свою роль у реконструкції. Інші польські компанії думають про інвестиції, але їх зупиняють російські повітряні атаки, розруха в енергетиці та проблеми на українському ринку праці.
За статистикою, наш товарообіг зріс з 12 мільярдів доларів США у 2021 році до майже 16 мільярдів євро у 2023 році. Позитивне сальдо для Польщі минулого року становило 7 млрд євро. Значну частину цього товарообігу складають паливо, раніше імпортоване Україною з Білорусі та Росії, а також військова техніка. Проте традиційний польський експорт не зменшується. Є ще один елемент, який не дозволяє поєднати іракський досвід з українським.
Після 24 лютого 2022 року в Польщі відкрили приблизно вісім тисяч компаній, бенефіціарами яких є громадяни або юридичні особи з України. Також створили понад 50 тис. приватних підприємств, зареєстрованих біженцями з України.
Без сумніву, ділові зв’язки Польщі та України, старі й нові, є кращою основою, ніж контракти польських державних компаній у руках режиму Хусейна. Польсько-українську господарську палату відвідують інвестори та підприємці зі США, Японії та Південної Кореї, які шукають польських партнерів для проєктів, які планують реалізувати в Україні. Інвестори цінують географічну близькість Польщі до України, культурну близькість, а також польські ноу-хау, яких не вистачало у випадку з Іраком.
Вітольд Юраш, автор аналізу, опублікованого на сайті Onet, очікує від польської держави гарантій того, що польські підприємці отримають прибутки від відновлення України. Проте я пропоную змінити підхід, тому що прибуток – це питання бізнесу, конкурентоспроможності та вміння залучати партнерів в Україні. Там потрібні місцеві партнери, тому що Україні ще далеко до стандартів Європейського Союзу. Правове середовище та тендерна система створюють можливості для підприємців із місцевим досвідом.
Держава має покращити конкурентоспроможність польських компаній. Компанія KUKE є першою опорою такої підтримки. Уже в червні 2022 року вона відновила страхування комерційних операцій і не знизила класифікації ризику для України.
З жовтня 2023 року KUKE також може страхувати інвестиції в Україні. Іншою опорою є BGK, який зайняв міцну позицію в Європейській Комісії, є виконавчим партнером її інвестиційних проєктів, а також Ukraine Facility, який може стати воротами для польських продуктів і компаній для відновлення української економіки.
В Україні у нас є KredoBank з PKO Bank Polski Group, який активно працює на ринку індивідуальних клієнтів та малих і середніх підприємств. Німецький уряд підтримує свої банки та компанії дешевими грошима, і має більше грошей, ніж польський уряд. Польсько-українська господарська палата та бізнес-кола вказують на відсутність польського спеціального фонду для відбудови України. Такий фонд був би важелем для польських компаній. Наші вимоги вже дійшли до міністерств, ведуться серйозні переговори. Ми завершуємо ратифікацію угоди про створення офісу UNOPS у Польщі – спеціалізованої агенції ООН, яка проводить тендери на гуманітарні цілі та допомогу. Ми також маємо інформувати про економічну реальність в Україні, чим займається Польське агентство інвестицій і торгівлі (PAIH) та економічні організації.
Польський уряд реанімував польсько-українську міжурядову комісію з питань економічного співробітництва, яка працювала 11 березня у Львові, а в жовтні збереться в Польщі. Після міністра Кшиштофа Гетьмана співголовою став міністр Кшиштоф Пашик. Комісія є майданчиком для звітування та вирішення складних, а часом і суперечливих питань. На жаль, за останні вісім років відбулося лише три засідання комітету – установче, коли з’явився новий співголова з польської сторони. Ядвіґа Емілевич, яка за пів року до виборів була призначена уповноваженим з питань розвитку співробітництва з Україною, намагалася вирішити суперечки.
У квітні прем'єр-міністр призначив народного депутата Павла Коваля головою Ради з питань співпраці з Україною. Його завдання включають координацію діяльності уряду та неурядових організацій, а також дипломатію для участі Польщі у відбудові. Перші наслідки цієї роботи вже помітні, адже на Ukrainian Recovery Conference у Берліні було набагато більше представників польського місцевого самоврядування, бізнесменів та представників економічних організацій, ніж очікували організатори.
Ніхто серйозно не займається відбудовою України? Мені важко погодитися з цією думкою. У травні Верховна Рада звільнила з посади віцепрем’єр-міністра з питань реконструкції – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова. Тиждень тому була прийнята відставка його правої руки голови Держреконструкції України Мустафи Найєма.
Варто нагадати, що зараз в Україні відбудовують те, що вкрай необхідно. Найбільший виклик – відновлення енергосистеми, бо росіяни знищили половину критичної інфраструктури України, а за літом прийде зима. У Берліні президент Володимир Зеленський попросив допомоги на обладнання, а також грошей для української енергетики та систем ППО.
З погляду Польсько-української господарської палати, ми бачимо великий інтерес бізнесу до співпраці з Україною. Ми вже маємо понад 500 компаній-членів у Польщі та Україні. Я думаю, що 800+ — це реально, хоча б тому, що в країні є підприємницький дух. Ми також бачимо стійкість українського бізнесу і крок за кроком наближаємося до... чого? Реконструкції? Скоріше до побудови нової української економіки, модернізація країни, а ми маємо хороший досвід у цій роботі.
