Масова загибель полонених в Оленівці. Слідчі з'ясували, чим окупанти вдарили по колонії

В ніч на 29 липня на території колишньої виправної колонії ? 210 селища Оленівка на тимчасово окупованій території Донецької області пролунав вибух. Внаслідок нього була знищена будівля, в якій утримувались українські військовополонені. За рік розслідування вдалось встановити зброю, з якої окупанти вчинили масове вбивство.

Що відомо про теракт в Оленівці 2022 року

8 липня минає рік з дня теракту в Оленівці, коли на території колонії ?120 пролунали два вибухи. У бараку, куди напередодні перевели 193 військовополонених — представників Окремого загону спеціального призначення "Aзов", розпочалась пожежа. У результаті понад 50 військовослужбовців загинули, майже 70 отримали важкі поранення. 

Російська сторона одразу ж заявила, що обстріл здійснили ЗСУ. Україна всі звинувачення спростовує і каже, що це цілеспрямований теракт, який здійснила Росія.

Зокрема, 29 липня міноборони РФ заявило, що по слідчому ізолятору в Оленівці завдали удару — нібито з американської реактивної системи залпового вогню HIMARS. Після цього державний телеканал "Росія 24" показав кадри — як стверджується, зруйнованого корпусу колонії. На них видно пробитий дах і покручені залізні двоярусні ліжка.

Згодом Генштаб ЗСУ спершу повідомив, що російські війська навмисне обстріляли виправну установу, де утримувалися, в тому числі і українські полонені. 

Окупанти переслідували свої злочинні цілі — звинуватити Україну у скоєнні "воєнних злочинів", а також приховати тортури над полоненими і розстріли, які здійснили там за наказами окупаційної адміністрації та командування ЗС РФ

Порушення законів та звичаїв війни

Справу кваліфікували за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу – порушення законів і звичаїв війни в поєднанні з умисним убивством.

Йдеться про жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, що поєднані з умисним вбивством. Досудове розслідування здійснює  Головне слідче управління СБУ. 

У кримінальному провадженні досліджуються факти загибелі внаслідок вибуху та отримання поранень різного ступеню тяжкості військовослужбовцями Сил оборони України, що утримувалися в оленівській колонії.

У ході досудового розслідування проведено комплексну експертизу зброї та слідів і обставин її використання.

Вибух був спричинений гранатометом

В жовтні 2022 року в СБУ інформували, що для удару по бараку колонії ворог застосував термобаричні реактивні гранати "Джміль".

28 липня 2023 року в Офісі генерального прокурора повідомили, що вибух у виправній колонії був спричинений застосуванням реактивного термобаричного гранатомета. 

В Офісі генпрокурора повідомили, що були призначені 57 судово-медичних експертиз, аби з’ясувати причини загибелі людей. За результатами  ідентифіковано 33 особи з числа загиблих, тіла яких повернуто на підконтрольну Україні територію. Триває ідентифікація інших 24 повернутих тіл, які могли перебувати у цій колонії.

Окрім того, наразі допитано як потерпілих 13 військовослужбовців, яких повернуто на підконтрольну Україні територію і які утримувалися в одному із приміщень колишньої виправної колонії в смт Оленівка, де стався вибух.

Ексочільнику колонії повідомлено про підозру

28 липня 2023 року СБУ оголосила підозру ексочільнику Оленівської колонії, який причетний до катування більше 100 воїнів ЗСУ. 

За даними слідства, керівник так званої "Волноваської виправної колонії" в Оленівці та підпорядковані йому співробітники, зокрема молодший інспектор відділу нагляду та безпеки, всупереч нормам міжнародного гуманітарного права жорстоко поводилися з військовополоненими ЗСУ.

Окрім того, у нещодавно опублікованому розслідуванні журналістки Медійної ініціативи за права людини Марії Климик розповідається, як після теракту в колонії Оленівки охорона закладу відкрила вогонь по тих, хто намагався вибратися з охопленого вогнем барака.

Обидва зловмисники переховуються від правосуддя на тимчасово окупованій території на сході України, тривають комплексні заходи для притягнення їх до відповідальності.

Також з Офісу генпрокурора нагадують, що у січні 2023 року Генсекретар ООН розформував місію зі встановлення фактів обстрілу через відсутність необхідних гарантій безпеки та доступу до місця злочину.

Відновлення роботи місії найближчим часом дало б можливість доступу до місця вчинення злочину представникам міжнародних інституцій

Впродовж року розслідування правоохоронці опитали кілька десятків як безпосередніх свідків вибухів, так і постраждалих, яких вдалося звільнити з полону. Проте рідні загиблих та полонених, як і самі азовці, які вижили під час теракту, вважають, що "оленівська справа" мала б бути для України пріоритетною, оскільки йдеться про масовий воєнний злочин — вбивство військовополонених.