Ришард Шівєц бойкотував комуністичний устрій в Польщі
Акт самопідпалу відбувся 8 вересня 1968 року. Ришард Шівєц давно готувався до цього кроку: на це вказують нотатки, які згодом знайшла його донька. Окрім цього, активіст попередив родину, що готує протест, але не розкривав його форми.
Перед тим, як зреалізувати свій план, Шівєц написав заповіт та записав на магнітофон антикомуністичний протест:
Велика нація може впасти, але тільки лиха може загинути. Доведіть своїм вибором, що ми не зла нація. SOS! Бережіть найпрекрасніші традиції нашого народу, толерантність, повагу до інших людей, свободу совісті, свободу думки та переконань
Акт самоспалення було спеціально заплановано у людному місці
У запланований день активіст сів у потяг "Перемишль — Варшава" і вирушив на Центральне свято врожаю на стадіоні Десятиріччя Липневого маніфесту у польській столиці. Урочистість розпочалась рівно опівдні, у присутності лідерів партій, дипломатів "братніх країн народної демократії" та 100-тисячної аудиторії з усієї Польщі.
О 12.15 перед публікою з’явилась молодь, яка мала танцювати полонез. В ту ж мить Ришард Шівєц розкинув готові листівки з посланням, потім облив себе бензином і підпалив сірником. Горячи, він вигукував: "За нашу і вашу свободу, честь і Батьківщину".
Активіст помер через кілька днів
Шівєць був одразу перевезений до лікарні. Весь час він був при свідомості. Спецслужбі вдалося записати його заяву на прихований мікрофон. Він сказав:
"Я вмираю, щоб перемогла правда, щоб перемогла людяність і перемогла любов. Я вмираю, щоб померла брехня, померла ненависть і помер терор. Я не відчуваю нічого. біль, і я не відчував болю весь цей час. Мені боляче". лише дві руки, ліва від прийняття фальшивих присяг і права від потиску рук тих, кому була дана фальшива присяга."
Активіст помер 12 вересня 1968 року внаслідок опіків, що охопили понад 85 відсотків його тіла. Поховали Шівца на цвинтарі в Перемишлі.
У Варшаві та Празі були встановлені пам'ятники для увіковічення пам'яті про протест, який часто називають "Крик сірої людини".