Росія воює проти України не тільки за територій, а й також за сировину. При цьому йдеться не тільки про залізну руду та викопні енергоносії - вугілля, нафту, газ, скільки про літій, титан та інші метали, у тому числі рідкісноземельні. Усі вони вкрай потрібні європейським та загалом західним країнам для декарбонізації своїх економік. Контроль над сировиною, без якого неможливий "зелений перехід", розширив би можливості Росії для тиску на Захід. У цьому впевнені фахівці Німецького інституту літію.
Ще за радянських часів, нагадують автори, важливу стратегічну роль відігравали запаси урану і титану.
Одними з найбільших у світі, як і раніше, є запаси марганцю і залізняку, а також ртутної руди. Для незалежності від імпорту з Росії важливий також сланцевий газ, особливо для перехідного періоду та майбутнього застосування в окремих секторах, як, наприклад, виробництво добрив. Ще один приклад - родовища золота.
Автори наголошують, що "незалежна Україна могла б стати вагомим конкурентом Росії на ринку сировини та мінералів". Більше того, "Україна, що приєдналася до ЄС, перетворилася б згодом на важливого стратегічного партнера в системі західних економік".
Конкуренція з боку України загрожуватиме економічним позиціям Росії на світовому ринку і, тим самим, її політичному впливу.
"Тому можна виходити з того, - приходять вони до висновку, - що напад на Україну був продиктований не лише прагненням зміцнити свою владу, а й мав на меті отримати доступ до українських корисних копалин та матеріалів. Вони допомогли б Росії зберегти в епоху декарбонізованої економіки роль домінуючого постачальника сировини", - повідомляють фахівці.
Іншими словами, "цінні корисні копалини поблизу західного кордону Росії посилили у Путіна бажання вторгнутися в мирну країну, яка має значні ресурси для "зеленої" енергетики".
На основі проведеного аналізу географічного розподілу українських ресурсів вчені Німецького інституту літію роблять також недвозначний військово-політичний висновок: "Окуповані Росією наразі регіони України є чимось набагато більшим, ніж просто певним відсотком території країни: вони є невід'ємною частиною України та незамінною базою для її індустріального та економічного відновлення після війни".