Міністерство фінансів запропонувало вже з 1 жовтня перераховувати весь ПДФО військових і силовиків до державного бюджету. Рішення викликало бурхливу й доволі неоднозначну реакцію в регіонах, адже передбачає кардинальні зміни в адмініструванні так званого "військового" ПДФО. Про це повідомляє Польсько-українська торгівельна палата.
Рішення викликало обурення через особливість податкової системи України
Особливість полягає в тому, що надходження від ПДФО розподіляється між державним та місцевими бюджетами. 60% йшли до бюджетів громад, 15% – до обласних бюджетів, решта – до держбюджету. Від початку повномасштабної війни пропорція дещо змінилась у бік збільшення відрахувань до бюджетів громад. Наразі вона коливається у межах 64-65%.
В уряді стверджують про "досить істотні доходи місцевих бюджетів за час повномасштабного вторгнення". Оперують цифрами, які свідчать, що доходи місцевих бюджетів від початку війни зросли у 8 разів.
Якщо у 2021 році сума надходжень складала приблизно 12 млрд грн, то, за підсумками поточного року очікується 96 млрд грн. Сума доволі солідна, тож в уряді й запланували переспрямування хоча б 25 млрд грн до державного бюджету, аби ці кошти використати на потреби України. Йдеться про два основні напрямки – виробництво дронів та боєприпасів.
Василь Поворозник, економіст аналітичного центру CASE Україна, аналізує урядове рішення:
Практично кожна громада займалась фінансуванням військових. І не секрет, що місцеві громади стали проміжним містком між волонтерами й держбюджетом. Глобальні потреби закриваються через державний бюджет. Купити автівку, або якісь дрони — це відбувалося за рахунок місцевих бюджетів.
На його думку, більшість військових частин мають налагоджений зв’язок з громадами: спілкуються з ними, щоб покрити ті чи інші потреби. Але яким чином будуть фінансуватись потреби цих громад тепер, коли ці кошти перейдуть в централізоване управління — велике питання.
Експерт стверджує, що однозначної реакції на примусове вилучення коштів "військового" ПДФО бути не може. Бо аргументів "за" і "проти" такого рішення практично порівну. Тим більше далеко не всі громади зважились на скорочення непершочергових видатків.
Отримання неочікувано великих надходжень призвело до досить неоднозначних рішень в окремих громадах, особливо тих, хто далі від фронту. Оголошення тендеру на будівництво стадіону за 150 млн грн, спорудження басейну чи фонтанів, перекладання бруківки у центрі столиці, закупівля барабанів, дорогих овочерізок тощо. Соціальні мережі рясніють такими повідомленнями, викликаючи у більшості суспільства незадоволення та відверте роздратування.
Деокуповані громади показують приклад використання бюджетних коштів
Справедливості заради, більшість громад, які перебувають у близькості до зони бойових зіткнень, або щойно деокуповані, спрямовують надходження від "військового" ПДФО на потреби зареєстрованих у громаді підрозділів ЗСУ, відбудову понівеченої інфраструктури, посилення власної обороноздатності.
І такими діями, переконують військові аналітики, показують приклад, як розпоряджатися коштами у час повномасштабної війни. Бо зростання надходжень до місцевих бюджетів не є заслугою громад. Воно зумовлене специфічними обставинами воєнного часу. Грошове забезпечення військовим платиться з державної казни, відтак і податки мають повертатися до бюджету, або йти безпосередньо на потреби оборони.
Українські сили безпеки й оборони потребують більше ресурсу, наголошує очільник уряду Денис Шмигаль.
Урядовий законопроєкт дозволить залучити 25,8 млрд грн цього року і 93,7 млрд грн наступного на додаткові закупівлі дронів та на збільшення виробництва власного озброєння.
Він вкотре зауважує, що економіку України потрібно ставити на "воєнні рейки", усвідомлюючи, що війна не закінчиться швидко.
Наразі Україна планує виробництво власних дронів, щоб знизити залежність від постачальників. Для цього, стверджують експерти, ключовим питанням в умовах обмеженого фінансового ресурсу є чітке визначення пріоритетів. Іншими словами, успішну реформу децентралізації слід трохи пригальмувати, а на перший план поставити нагальні військові потреби. До того ж, можливостей щодо закупівлі військового обладнання у централізованій владі більше, аніж у громадах регіонального рівня.
Ініціатива уряду викликала неоднозначну реакцію у мерів міст
Так, міський голова Львова Андрій Садовий повідомив, що місто готове віддати частину ПДФО, проте процес потрібно проводити прозоро, наскільки це можливо під час війни.
Гроші військових мають йти на потреби військових. Перерахунок військового ПДФО до державного бюджету, замість місцевого, має діяти лише на час воєнного стану
Проте дехто з міських голів вбачають у вилученні у громад «військового» ПДФО згортання реформи децентралізації. Так, міський голова Києва Віталій Кличко вважає, що позбавлення громад військового ПДФО негативно позначиться на життєзабезпеченні міст і селищ, особливо, тих, де не працює виробництво та склалася критична економічна ситуація.
Саме там військовий ПДФО складає важливу частину місцевого бюджету. Вилучення цього податку негативно позначиться на життєзабезпеченні цих громад, особливо під час підготовки до опалювального сезону. Також у громад уже не буде можливості допомагати військовим. Зокрема до нас часто звертаються командири різних підрозділів по допомогу і ми не відмовляємо нікому. Допомагаємо чим можемо
– наголосив Кличко.
Міський голова Харкова Ігор Терехов зазначив, що через переспрямування податку до держбюджету Харків недоотримає цьогоріч близько 650 мільйонів гривень, а за 2024-й — майже 3,4 мільярда.
Близько 700 мільйонів втратить бюджет Чернівців. "Все, що треба військовим та переселенцям, для бомбосховищ чи підтримки родин військових, лягає на бюджет міста. Якщо ці суми заберуть, буде складно», – говорить міський голова Чернівців Роман Клічук.
Чимало представників місцевої влади та економістів сумніваються в ефективності централізованого використання вилученого у громад військового ПДФО. Виною тому – численні корупційні скандали, пов’язані із забезпеченням українських військових. І хоча всі визнають, що в умовах воєнного стану уряд має право на "нестандартні" рішення, в цьому питанні треба діяти обережно і продумано, щоб збільшити постачання для військових, і при цьому не залишити громади без коштів.
Бюджетний Комітет Верховної Ради переглянув рішення про військове ПДФО та вніс низку правок
6 жовтня голова Комітету з бюджетних питань Верховної Ради Роксолана Підласа повідомила, що Комітет переглянув рішення щодо законопроєкту "про військове ПДФО" і ухвалив наступний розподіл:
- З 1 жовтня по 31 грудня 2023 року «військове ПДФО» спрямовується до державного бюджету в пропорції 50% на 50%: ДСЗІ на дрони (13 млрд грн) і Міноборони на закупівлю артилерійських систем (13 млрд грн).
- З 1 січня і до 31 грудня року, в якому припинено чи скасовано воєнний стан "військове ПДФО" розподіляється в таких пропорціях:
- 45% - ДСЗІ на дрони (прогноз 43+ млрд грн)
- 45% - Мінстратегпром для розгортання виробництва боєприпасів та зброї (43+ млрд грн)
- 10% - розпорядникам сектору безпеки і оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами пропорційно відповідно до сплаченого ПДФО (близько 10 млрд).
Всі інші параметри законопроєкт рекомендуються залишити без змін.
Вікторія Чирва