Одним з останніх красномовних жестів влади Казахстану стала заборона експорту до Росії близько сотні товарних позицій військового та подвійного призначення. Тобто, фактично казахи почали перекривати схеми "подвійного імпорту", які дозволяли Москві обходити санкції та отримувати необхідну продукцію для своїх військових через треті країни. Наприклад, дрони та електроніку.
Донедавна саме Казахстан був головним транзитним майданчиком, який дозволяв Кремлю купувати підсанкційну продукцію. Про це свідчить нещодавня заява віцеміністра торгівлі та інтеграції Казахстану Кайрата Торебаєва.
"106 різних продуктів. Ми повністю обмежили їхній експорт. Це товари військового призначення. Наприклад, дрони та їх компоненти. Спеціалізована електроніка, чіпи та аналогічна продукція", - прокоментував Торебаєв питання про експорт до Росії продукції військового призначення.
Свою незгоду з російською агресивною політикою Казахстан почав демонструвати вже давно. Ще минулого року президент країни Касим-Жомарт Токаєв назвав незаконні збройні угруповання "ДНР" та "ЛНР" квазідержавними територіями. Найцікавіше те, що зробив він це на Петербурзькому міжнародному економічному форумі, де був присутній Владімір Путін.
У відповідь, ображений Путін, який сидів у сусідньому кріслі, навмисно спотворив ім’я казахського президента, назвавши його Келімжаном Шаміновичем.
Вже цієї осені президент Казахстану запевнив, що його країна "однозначно дотримуватиметься" санкційного режиму відносно Росії.
Те, що Казахстан почав боротися з реекспортом товарів військового та подвійного призначення до Росії, свідчать і скарги від перевізників. Ще у квітні російська асоціація "Грузавтотранс" жалілася, що казахстанські митники вилучають квадрокоптери, які прямують до РФ.
Тоді серед конфіскованої продукції були 14 дронів DJI Agras T30, які прямували до Росії нібито для будівельної компанії. Хоча цей дрон призначений для агроробіт, але на війні він є засобом, як розвідки, так і скидів.
Відмежовується Казахстан від Росії і на енергетичному ринку. У вересні агенція Bloomberg із посиланням на власні джерела повідомила, що Казахстан шукає альтернативу Каспійському трубопровідному консорціуму, який проходить через Росію.
Також Казахстан намагається посісти місце росії на ринку енергоносіїв Європи. За даними агентства Reuters, у першому кварталі 2023 року країна відправила до Європи 71% своєї експортованої нафти.
На тлі все більш прохолодних взаємовідносин Астани з Московою міцніють зв’язки Казахстана з Китаєм. Навесні країни підписали безвізовий режим. Також казахстанські компанії нарощують в Піднебесній експорт енергоносіїв.