Як допомогти підлітку?
Підлітковий вік — це кризовий період у житті людини. Обумовлено це тим, що діти починають поступово ставати дорослими - відбувається перебудова організму, а також зміни в емоційному стані. Війна беззаперечно наклала свій відбиток на цей процес — каже у розмові з Ukrayina.pl психолог Польської Гуманітарної Акції (PAH) Микита Чачунь. Діти, зокрема і підлітки, різко подорослішали з початком повномасштабного вторгнення Росії. Через це вони втратили моменти справжнього дитинства чи юності, що не може не мати впливу на життя.
За словами психолога, допомогти у цей важкий час можуть батьки, даючи своїй дитині відчуття безпеки, а також показавши, що відчувати різні емоції — це нормально.
Якщо мама може прямо сказати, що їй сумно, чи заплакати, то дитина усвідомить, що вона також може проявити свої емоції
Микита Чачунь каже, що стримування емоцій дитиною може призвести до тривожних розладів або депресії. Якщо батьки бачать, що у підлітка тривала апатія, відсутність бажань чи помітні депресивні настрої й не можуть зрозуміти, чим вони можуть допомогти, - тоді треба звертатися до психологів.
Підліток чи молода особа повинна звертатися до психолога за власним бажанням, а не з примусу батьків, - звертає увагу співрозмовник. Лише тоді це справді допоможе. Польська Акція гуманітарна дає можливість пройти безплатну консультацію як батькам, так і підліткам в онлайн та офлайн форматі. Особи до 18 років, повинні мати згоду від батьків. Також організація може надати кризову допомогу.
Адаптація підлітка за кордоном. Як впоратись?
Інша країна, оточення, мова, культура - це ще один виклик для підлітка. У цій ситуації діти також рівняються на батьків, - каже наш співрозмовник. Потрібно забезпечити, щоб підліток не боявся виражати свої емоції.
Варто, наприклад, спитати: "Як у тебе минув день?". Якщо дитина вже пристосувалась до цього питання і відповідає "нормально", тоді варто почати з себе. Розповісти про свій день, про якийсь складний випадок на роботі. Так дитина зрозуміє, що може бути відвертою з вами
Психолог звертає увагу, що такі емоції як гнів чи агресія — притаманні підліткам. Таким чином дитина може збудувати власні кордони. "Ця емоція є суспільству неприємна і є таке відношення до цієї емоції, що її не можна показувати, її не можна проявляти. Всі кажуть "тихше, не кричи, не треба". А чому ми тоді радість можемо проявляти? Гнів це теж емоція, як і радість", - каже Микита Чачунь і додає, що негативні емоції також мають право на існування.
Дітям важливо відчувати, що їх розуміють
Важливо також не знецінювати проблеми. Дітям, підліткам притаманно приймати, здавалося б, незначні проблеми за глобальні, адже вони ще не вміють відрізняти суттєве від несуттєвого.
Якщо дитина, до прикладу, загубила щоденник і це для неї трагедія — не варто казати, що це дрібниця, яка не має ніякого значення. Почувши, що старші не сприймають проблем, не розуміють — діти просто перестануть про них говорити. Це, як чуємо в розмові, відбувається підсвідомо. Тому важливою є комунікація між підлітками та батьками.
Для того, щоб краще зрозуміти, як допомогти своїй дитині, сайти Weekend.Gazeta.pl та Ukrayina.pl за підтримки Польської Гуманітарної Акції підготували Порадник для батьків, присвячений психічному здоров’ю дітей та підлітків. Цього разу видання доступне українською мовою та створено з урахуванням того, що його читатимуть українці, які живуть у Польщі, так і ті, хто залишився в охопленій війною країні.