Рано-вранці 24 лютого 2022 року російський диктатор Путін почав повномасштабну війну в Україні. У своєму виступі він назвав вторгнення на територію суверенної держави "спецоперацією" з метою "демілітаризації та денацифікації України".
24 лютого 2022 року на територію України з Росії та підтримуваної її Білорусі полетіли ракети, поїхали танки, в українських містах завила повітряна тривога. Українці поділили життя на "до" і "після" війни.
Життя під звуки повітряної тривоги
Від 24 лютого 2022 року і до сьогодні в Києві пролунала тисяча тривог. Про це свідчать відкриті дані застосунку "Київ цифровий".
Серед найінтенсивніших періодів тривог – початок великої війни, коли Київ протягом місяця перебував в облозі, травень 2023 року, а також останні два місяці, коли росіяни почали нову "зимову кампанію" обстрілів українських населених пунктів.
Найменшу кількість повітряних тривог зафіксовано у вересні-жовтні, коли російські сили накопичували резерви для осінньо-зимових атак.
Економісти кажуть, що повітряна тривога - це не лише питання безпеки громадян, а ще й грошей.
Коли лунає сигнал, економіка міста зупиняється: кінотеатри й театри переривають сеанси, відкладаючи їх на інший час або повертають гроші за квитки, закриваються торговельні центри, працівники ховаються в підвалах, припиняється рух громадського транспорту.
Так, "Київпастранс" прозвітував, що у 2022 році перевіз 144,3 млн пасажирів – на 40,9% менше, ніж у 2021 році. Дохід підприємства скоротився до 1,37 млрд грн. А статки "Київського метрополітену" у 2022 році знизився вдвічі до 1 млрд грн.
Від повітряних тривог суттєво зменшуються гаманці й самих українців. Як пише Економічна правда, люди більше покладаються на власні автомобілі, при цьому збільшуються затори, доводиться витрачати гроші на пальне.
Рік тому ГО "Пасажири Києва" порахувала, що година простою транспорту завдає столиці збитків на 8,7 млн грн. Таким чином, якщо тривалість повітряних тривог у Києві становила 1 115 годин, то економічні втрати перевищують 9,7 млрд грн.
За оцінкою Кабміну і Світового банку, сукупні збитки від війни Росії в Україні сягнули $499 млрд. Найбільше збитків зазнали Київська, Харківська, Херсонська, Запорізька, Луганська та Донецька області.
В країні НАТО вперше прозвучала повітряна тривога через загрозу атаки Росії
13 вересня 2023 року о першій годині ночі румунським мешканцям із дельти Дунаю на мобільні телефони надійшло повідомлення від системи попереджень Ro-Alert із закликом пройти в укриття через "загрозу падіння предметів з повітряного простору".
"Зберігайте спокій! Сховайтеся в підвалах або сховищах цивільного захисту. За відсутності укриття залишайтеся всередині будинку, якомога далі від вікон та зовнішніх стін", — йшлося у повідомленні, що отримали громадяни Румунії.
Це був перший випадок. коли жителі країни НАТО вперше отримали сигнал повітряної тривоги через атаку Росії на українські території.
Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій Румунії заявила, що таке рішення є частиною попереджень, які застосовує влада країни для її громадян. "Це нова ситуація для всіх, це, звичайно, не нормальна ситуація, що відбувається на кордоні. Ми зосереджуємось на попередженні та інформуванні населення про такі ситуації", — заявили у румунському Національному комітеті з надзвичайних ситуацій.
Самі ж румуни, які живуть поблизу українського кордону кажуть, що вже звикли до постійних сирен, які чують з території України. Крім того, вони зазначили, що відчувають небезпеку через російські атаки.
Росія нападе на НАТО? Понад половина поляків налякані
Не краща ситуація і в інших країнах, які межують з Україною. Нещодавно у Польщі провели опитування серед місцевих жителів. Головне питання - чи бояться вони ймовірної війни між Росією та НАТО.
Більша частина респондентів визнали, що мають такий страх. За словами генерала Леона Коморницького, побоювання набагато більші на сході країни, поблизу кордону з Білоруссю та Україною.
"Адже саме звідти летять ракети в наш повітряний простір. Ці настрої, безумовно, даються взнаки", - зазначив експерт в одному з інтерв'ю.
Після масованої атаки на Україну на початку лютого, Міністр оборони Польщі Владислава Косиняк-Камиш заявив, що "Польща має бути завжди готовою до будь-якого сценарію, включно з найгіршим", а міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський в інтерв'ю "Радіо Свобода" зазначив, що коли президент Росії Путін погрожує іншим країнам, як він погрожував Україні перед вторгненням, йому варто вірити. Крім того, польський міністр розкритикував ЄС за "логіку запізнілих дій" та закликав якнайшвидше допомогти Україні з боєприпасами та засобами ППО.
Своєю чергою у НАТО закликають цивільне населення готуватися до війни з Росією. Така заява днями пролунала від голови військового комітету Альянсу Роба Бауера. За його словами, західне суспільство має усвідомити, що "мир не є даністю". І саме тому сили НАТО готуються до конфлікту з РФ.