"У боротьбі за незалежність я втратила чоловіка". Дружини загиблих бійців звертаються до українців
Сьогодні Україна відзначає День Незалежності. 24 серпня 1991 року о 10.00 у Києві розпочалася позачергова сесія Верховної Ради УРСР. Уже о 17.55 тут здійснилася заповітна мрія мільйонів українців — було ухвалено Акт незалежності України. До 31-ї річниці незалежності Ukrayina.pl публікує вітання українців, які щодня наближають нашу перемогу.
Дружини загиблих Героїв: "У боротьбі за незалежність я втратила чоловіка"
Христина Чумаченко, 24 роки, дружина загиблого льотчика, капітана ЗСУ Дмитра Чумаченка, який, щоб врятувати людей, не катапультувався, а відвів підбитий літак від будинків у лісосмугу:
??"Цьогоріч війна забрала в мене найцінніше — мого чоловіка, залишивши мене сам на сам з новим випробуванням: вчитись заново жити. Того вечора мій чоловік врятував тисячі життів, але я втратила сенс життя.
Але боротьба за незалежність завжди має сенс. Незалежність України для мене була важливою ще з дитинства, відколи вперше почула від батьків про її цінність.
Для мене незалежність — це про вибір. Про можливість вибору. І загалом про можливості. Незалежність — це справедливість, яку заслужила наша країна, пройшовши такий тернистий шлях: репресії, Голодомор, Розстріляне Відродження, революція Гідності, війна. Це мільйони втрат, мільйони пролитих сліз, мільйони людських історій.
Я хочу побажати усім українцям сили. В наших жилах тече кров Героїв, а в серцях б‘ється любов до них! Переможемо! З Днем Незалежності!"
Алла Чубара, 45 років, дружина засновника і багаторічного керівника "Легіону Свободи", командира батальйону "Карпатська Січ" Олега Куцина, який 19 червня загинув під час ворожого обстрілу на Ізюмському напрямку:
"Мій чоловік завжди спершу думав про державу, а потім вже про себе. Він часто казав, що нам ще доведеться захищати свою незалежність зі зброєю в руках. Я ж у це тоді не дуже вірила. Та після Революції Гідності я зрозуміла, що все те, що мені каже Олег — правда, і війна буде.
Сьогодні я на роботі, своєю працею роблю вклад у нашу майбутню перемогу. Щиро вірю у неї! Бажаю нашому суспільству стати гідними героїв, які сьогодні боронять Україну, і хочу подякувати нашим військовим і всім, хто наближає перемогу!"
Тетяна Середюк, 21 рік, Житомирська область, дружина Героя України Її чоловік, 26-річний Єгор Середюк, від початку повномасштабного вторгнення провів понад 25 бойових вильотів. Літак Єгора збила ворожа ДРГ із переносного зенітно-ракетного комплексу. Чоловік намагався відвести літак від удару, згодом катапультувався, однак загинув від травм:
"Незалежність України для мене важлива, в першу чергу, тому, що мій чоловік, батько нашої доньки, поклав життя за це. Україна разом з усіма її громадянами заслуговує на свободу. Наша ціна незалежності зараз дуже висока…
День незалежності тепер особливий для кожного з нас. Ми знаємо для чого боремось ми та боролись наші кохані. Україна обов’язково переможе, бо світло завжди долає темряву. Наш народ найсміливіший: наші предки боролись за нашу незалежність, а тепер це робимо ми. Надіюсь, що наші діти вже не братимуть до рук зброю, адже будуть вільними у вільній країні".
Анна Адамовська, 31 рік, Харків, дружина загиблого Героя Олега Адамовського із 92-ої окремої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка, який прикрив відхід побратимів ціною власного життя:
"Бути вільною людиною — це генетичний код нашої нації. Україна обов"язково переможе! Ми -- спокійний, обережний та сентиментальний народ. Та коли доводиться взяти у руки зброю -- показуємо рішучість і незламність, винахідливість і хоробрість, героїзм і самопожертву!
Тому нас не перемогти!
Я бажаю нам всім миру і спокою. З Днем Незалежності!"
Марина Берлізова, 38 років, Чугуїв, Харківська область, дружина Юрія Берлізова — загиблого командира відділення 92-ї окремої механізованої бригади ім. Івана Сірка. Пара виховувала 10 дітей:
"У боротьбі за незалежність я втратила чоловіка, а діти — батька. Нам довелось покинути своє житло і переїхати на більш безпечну територію. Моє життя повністю змінилось. Мій син зараз воює на передовій. І все це — заради нашої свободи…
День незалежності ми завжди святкували усією сім’єю: ходили на паради, на концерти. Цьогоріч будемо згадувати нашого Юру…
Знаєте, його часто питали навіщо він йде воювати, якщо має можливість залишитись вдома [чоловіків, які мають трьох і більше дітей, не мобілізують]. А Юра говорив, що ніколи дітьми прикриватись не буде. "Хто як не ми має боронити нашу країну?" — питав він. Юра вірив, що Україна переможе. Дай Боже, щоб так і сталось!"