Prawnik Masi Najem, który został ranny na froncie, stał się twarzą kolekcji odzieży męskiej Casual FW 22 firmy Indposhiv - powiedziała założycielka marki Kateryna Vozianova. Na zdjęciu Najem pozuje bez bandaża, którym zakrywa brakujące oko. Indposhiv to atelier indywidualnego szycia męskich garniturów, koszul i ręcznie robionych akcesoriów. Pracuje w Kijowie. Wołodymyr Zełenski nosił ubrania marki Indposhiv. W szczególności wyszywankę, którą projektanci stworzyli specjalnie dla niego. Przedstawia czołgi, wóz bojowy i ludzi.
Kim jest Masi Najem?
Masi Najem urodził się w Kabulu w Afganistanie. Ma 37 lat. Matka Masiego była nauczycielką matematyki, zmarła 10 dni po urodzeniu syna. Ojciec - wiceministrem edukacji Afganistanu (w 1976 r.). Starszy brat Masiego, Mustafa Najem, jest wiceministrem infrastruktury, był deputowanym Rady Najwyższej i dyrektorem generalnym koncernu Ukroboronprom. Ma młodszą siostrę, artystkę Mariam Latifę Najem.
Masi Najem jako adwokat bronił odeskiego aktywisty Serhija Sternienki, oskarżonego o zabójstwo mężczyzny, który miał przeprowadzić na niego zamach; deputowanego Rady Najwyższej Geo Łerosa w sprawie "taśm Jermaka"; świadków w sprawie zabójstwa Kateryny Handziuk; byłej minister zdrowia Uliany Suprun, ukraińskiego dziennikarza Denysa Bigusa i wielu weteranów wojny rosyjsko-ukraińskiej.
5 czerwca tego roku Masi Najem został ranny. Następnego dnia żołnierz odzyskał przytomność i poinformował, że stracił oko.
Obrażenie i życie bez oka
Masi Najem został ranny w wybuchu miny, podczas wykonywania zadania bojowego w pobliżu Łymania w obwodzie donieckim. - Jeden z moich towarzyszy broni zmarł na miejscu, a mój przyjaciel Sasza jest w ciężkim stanie. Ja nie mam oka. Odłamek złamał mi kości czołowe, potyliczne i jarzmowe. Teraz w tym miejscu wstawiono tytan. I sytuacja jest taka, że powietrze dostaje się do mózgowia. Jest to niebezpieczne, ponieważ istnieje ryzyko infekcji. Lekarze szukają rozwiązania tego problemu. Głowa mnie boli od pierwszego dnia, nie zwracam już na to uwagi - powiedział Masi w wywiadzie dla programu "Rendezvous".
Obrońca praw człowieka nie czuje też zapachów. - Kiedy mieszkałem z moim psem Barmalejem, sam stałem się trochę psem. Naprawdę żałuję, że nie czuję zapachów, bo to dla mnie ważna część życia. Mam nadzieję, że wróci - powiedział żołnierz projektu Front18.
Masi mówi, że kiedy przyniesiono mu do szpitala jego kask, prawie się rozpłakał. - Bo jest cały. Pamiętam, że ostatnio, gdy go zakładałem, miałem dwoje oczu. A jak widzę moje zdjęcia, to tak bardzo boli, że chce mi się płakać, ale jeszcze nie potrafię jednym okiem, ja nie wiem, jak to działa. Próbuję to zrobić, ale jest to dość bolesne - dzielił się swoimi wrażeniami.
Masi Najem: To jest nasza rzeczywistość. Musimy to zaakceptować
- Jeszcze nie znam swojego życia z jednym okiem. Nie byłem jeszcze w swoim mieszkaniu, nie wsiadałem do swego samochodu, nie chodziłem do biura, żeby pracować, czytać postępowania karne, itd. To jest rzeczywistość i musisz ją zaakceptować. Kiedyś budowałem inny system wokół rzeczywistości. Miałem okulary z dwiema soczewkami. Jeśli nie akceptujesz tej rzeczywistości, możesz nadal kupować okulary z dwiema soczewkami. Ale nie potrzebuję już z dwiema - mówi obrońca praw człowieka.
Mężczyzna zauważył, że kiedy żartuje, ludzie czują się lepiej. Ukraińskie społeczeństwo nie wie, co robić w takich przypadkach. "Widzę, jakie to dla nich trudne. Kiedyś zapomniałem o bandażu i wyszedłem bez niego koło szpitala. I pojawiło się pytanie: "Czy mam się tego wstydzić?". Trzeba się tym zająć. Ludzie wokół ciebie, społeczeństwo, musi jakoś się przy tobie czuć. Kiedy żartuję, wiem, że wszyscy czują się dzięki temu lepiej. Bo taka jest rzeczywistość - wyjaśnia Najem.
- Ale nie chcę, żeby ludzie myśleli, że to bardzo łatwe, bo ja to z łatwością traktuję. Po prostu nie chcę być ofiarą wojny. Nie jestem nią - dodaje Masi.
O co walczymy w wojnie? Opinia Masiego Najema
- W rzeczywistości chronimy system polityczny, ziemie, które są dla nas tak ważne. Walczymy o taki system rządzenia, w ramach którego możemy krytykować, być aktywni, przemawiać, czuć się bezpiecznie w stosunkach z państwem, przynajmniej dążyć w tym kierunku i dokonywać tych reform - zapewnia wojskowy.
Zaznacza, że w Rosji nie ma takich reform i nie ma takich stosunków z obywatelami. "Za każdym razem, gdy twój porządek jest zagrożony, możesz go bronić, to jest normalne. A jeśli tego nie zrobisz, nie będziesz miał obrony, jeśli nie będziesz aktywny, będziesz musiał milczeć przez długi czas. Lub zawsze. Teraz widzimy, jak w Rosji ludzie umilkli w obiektywnych okolicznościach. Kiedy właśnie ich zabijano. Na Ukrainie imperializm jako taki jest niemożliwy. Nie rozumielibyśmy, dlaczego dzieci mają ginąć, bo Ukraina chce zająć większe terytorium - twierdzi.
Obrońca praw człowieka twierdzi, że wolność to nie tylko jakość życia w wolnym kraju. - Wolność to świadomość, wybór i działanie. Nelson Mandela powiedział: "Być wolnym to nie tylko zrzucić kajdany, ale żyć, szanować i wzmacniać swobodę innych". Walka Ukrainy to także walka o wolność innych. O wolność Europy i nie tylko. To walka mimo strachu, bo to jest wybór życia w wolności. To jest wybór naszego kraju - przekonuje Masi Najem.
Indposhiv працює в Києві, Володимир Зеленський одягав одяг цього бренду. Зокрема, вишиванку, яку дизайнери створили спеціально для нього. На ньому зображені танки, БМП і люди.
Хто такий Масі Найєм?
Масі Найєм народився в місті Кабул, що в Афганістані. Йому 37 років. Мати Масі була викладачкою математики, вона померла за 10 днів після народження сина. Батько — заступником міністра освіти Афганістану (у 1976 році). Старший брат Масі, Мустафа Найєм, заступник міністра інфраструктури, ексдепутат, ексгендиректор "Укроборонпрому". Молодша сестра — художниця Маріам Латіфа Найєм.
Масі Найєм захищав одеського активіста Сергія Стерненка, якого звинувачують у вбивстві свого нападника; нардепа Гео Лероса у справі про "плівки Єрмака"; свідків у справі про вбивство Катерини Гандзюк; ексміністерку охорони здоров'я Уляну Супрун, українського журналіста Дениса Бігуса та низку ветеранів російсько-української війни.
5 червня Масі Найєм він отримав поранення. Наступного дня воїн прийшов до тями та повідомив про втрату ока.
Поранення і життя без ока
Масі Наєм підірвався на міні під час виконання бойового завдання біля Лиману, що на Донеччині. "Один з побратимів загинув на місці, а мій друг Саша в доволі складному стані. У мене ж немає ока. Осколок зламав мені лобову, потиличну і скулову кістки. Зараз поставили титан. І така ситуація, що потрапляє повітря у мозок. Це небезпечно, бо є ризик інфікувань. Лікарі шукають рішення цієї проблеми. Голова болить з першого дня, я на це вже не звертаю увагу", — розповідав Масі в інтерв'ю у програмі "Рандеву".
Також правозахисник не відчуває запахів. "Поки я жив зі своїм собакою Бармалеєм, і сам став трішки собакою. Я дуже шкодую, що не відчуваю запахів, бо для мене це важлива якість життя. Сподіваюся, він поновиться", — зазначав військовий проекту Front18.
Масі розповідає, що коли йому в лікарню принесли його каску, він ледь не розплакався. "Бо вона ціла. Я згадую, що коли вдягав її останній раз, то був з двома очима. І коли бачу свої фотографії, буває так боляче, що хочу розплакатися, але я ше не вмію одним оком, я не знаю. як це працює. Я намагаюся це зробити, але це доволі боляче, — ділиться враженнями правозахисник".
Масі Найєм: "Це наша реальність. Її треба прийняти"
"Я ще не повернувся в своє життя, аби побачити себе в своєму житті з одним оком. Я ще не був у своїй квартирі, не сідав у свою машину, не ходив в офіс, щоби працювати, читати кримінальні провадження тощо. Це реальність і її треба приймати. Раніше навколо реальності будував іншу систему. Я мав окуляру з двома лінзами. Якщо не прийняти цю реальність, то можна продовжити купувати окуляри з двома лінзами. Але мені вже з двома не потрібно", — каже правозахисник.
Він розповідає, що помітив: коли жартує, людям стає легше. Українське суспільство не знає, що робити в таких випадках. "Я бачу, як їм складно. Якось я забув пов'язку і вийшов без неї біля лікарні. І в мене виникло питання: "Чи має мені бути стидно за це?" Ти маєш піклуватися про це. Люди навколо тебе, суспільство, має біля тебе себе якось відчувати. Коли я жартую, я знаю, що всім стає легше. Бо це реальність. І у нас вона така", — пояснює Найєм.
Водночас він нагадує: у нас є й гірші випадки, коли люди залишаються без рук і ніг, а тому про них треба комусь піклуватися. "Але я не хочу, щоб люди думали, що це дуже легко, бо я це легко сприймаю. Просто я не хотів би бути жертвою війни. Я нею не є", — додає Масі.
За що ми боремося? Думка Масі Найєма
"Ми боремося за таку систему правління, при якій ми можемо критикувати, бути активними, говорити щось, відчувати себе в безпечних відносинах з державою, принаймні хоча б туди рухатись і робити ці реформи", — переконує військовий.
Він зазначає, що в росії таких реформ немає і таких відносин з громадянами немає. "Відтак, кожен раз, коли твій устрій опиняється під загрозою існування, це нормально — йти захищати це. І якщо цього не буде, не буде захисту, якщо ти не будеш активний, тобі прийдеться замовчати надовго. Або ж назавжди. Зараз ми бачимо, як в росії люди замовкли за об’єктивних обставин. Коли їх же й вбивають. У нас в Україні імперіалізм як такий неможливий. Ми би не зрозуміли, чому діти мають помирати, бо Україна хоче захопити більші землі", — стверджує він.
Правозахисник наполягає на тому, що свобода це — не лише якість життя у вільній країні. "Свобода це усвідомлення, вибір і дія. Нельсон Мандела казав: "Бути вільним означає не просто скинути з себе кайдани, а жити, поважаючи і примножуючи волю інших". Боротьба України це і боротьба за волю інших. За волю Європи і не тільки. Це боротьба незважаючи на страх, бо це вибір жити в свободі. Це вибір нашої країни", — переконаний він.
