Росія розпадеться, як колись СРСР. Утім є деякі ризики
Глава МЗС сказав, що побоювання стосовно розпаду Росії нагадали йому так звану котлету по-київськи — це жартівлива назва промови президента США Джорджа Буша, виголошеної 1 серпня 1991 року в Києві. Буш-старший застерігав українців від "самовбивчого націоналізму", закликаючи зберегти СРСР та відмовитися від прагнення незалежності від Москви.
Чому світ боїться розвалу РФ? Про це говоримо з Павлом Клімкіним, ексміністром закордонних справ України, Тарасом Жовтенком, директором Центру досліджень проблем національної безпеки Національного університету "Острозька академія", Євгеном Магдою, директором Інституту світової політики, та Михайлом Басарабом, кандидатом політич-них наук.
— Чому США та ЄС із застереженням ставляться до можливого розпаду Росії?
П. Клімкін: — Захід хоче тримати процес перезавантаження чи розпаду Росії контрольованим. На сьогодні нема певності, що йому це вдасться. Він також боїться Росії без Путіна, адже не відомо, хто буде керувати державою замість нинішнього господаря Кремля. Тим часом там навмисно розкручують таких осіб, як Пригожин, Кадиров, щоб налякати Захід: мовляв, якщо Росія розпадеться — ось з ким вам доведеться мати справу.
Є. Магда: — США і ЄС бояться, так би мовити, розповзання ядерної зброї. Загалом Захід не готовий наразі сприяти розвалу РФ. Там чекають розвитку ситуації. Розпад Росії — єдина гарантія безпеки Європи. Адже, навіть зазнавши поразки від України, РФ у такому вигляді, як нині, залишатиметься загрозою як мінімум для всієї Європи. Зрештою, Захід має досвід розпаду Радянського Союзу, саме до нього треба апелювати, мовляв, слід повторити те, що було в 1991 році.
М. Басараб: — Це питання лежить у площині індивідуальної та колективної психології. Людям комфортно жити у прогнозованих обставинах. Так, західні еліти, на чиїй землі немає війни, хочуть прогнозованості завтрашнього дня. А реальність, в якій замість Росії буде щось нове, — непередбачувана. Очевидно, РФ — велика країна, розпад якої потягне за собою зміну геополітичної конфігурації. Не лише в континентальному, а й у глобальному вимірі.
Т. Жовтенко: — Ще один страх — те, що розпад РФ супроводжуватиметься збройними локальними конфліктами з ризиком використання ядерної зброї.
— Що може змінити позицію Заходу щодо розвалу Росії?
Т. Жовтенко: — Успіх України на полі бою. Те, що ЗСУ визволяє окуповані Росією території, послаблює путінський режим. На це також може вплинути гарантія того, що Захід зможе отримати контроль над російською ядерною зброєю. Українські посадовці озвучують думку про те, що одним із фіналів війни може стати позбавлення РФ ядерного арсеналу. Це вагомий аргумент для Заходу, котрий може позбавити його страху розпаду Росії.
П. Клімкін: — Колапс російського режиму чи армії або ж фундаментальна дестабілізація економічної ситуації у РФ через санкції — є достатньо причин для цього…
М. Басараб: — Західні еліти почнуть діяти тоді, коли цей процес почнеться. Коли це стане неминучим, як у випадку з Радянським Союзом. Адже 30 років тому деякі американські політики теж заявляли, що швидше Каліфорнія отримає незалежність, ніж розпадеться СРСР. Але ніхто не здатен зупинити ідею, час якої настав.
Богдан КУФРИК