У Китаї пост глави держави є здебільшого формальною посадою. На неї зазвичай призначають главу керівної Комуністичної партії. На цій посаді Сі Цзіньпіна переобрали ще у жовтні 2022 року. Тоді ж партія затвердила дві поправки до конституції, що зміцнили його владу. Одна з них визначає Сі Цзіньпіна "основним" лідером партії, а його ідеї — керівними принципами майбутнього розвитку Китаю. Інша поправка закріпила статус Сі як "ядра" партії, а також централізовану владу партії над Китаєм.
Сі Цзіньпіна переобрали главою Китаю
Голосування, у якому взяли участь майже 3 тисячі членів Всекитайських зборів народних представників 14-го скликання, відбулося 10 березня на третьому пленарному засіданні першої сесії зборів. Воно тривало приблизно годину. Ще 15 хвилин знадобилося для підрахунку голосів.
Під час складання присяги Сі Цзіньпін пообіцяв побудувати "процвітаючу, сильну, демократичну, цивілізовану, гармонійну та велику сучасну соціалістичну країну".
Відомо також, що 13 березня лідер Китаю виступить з промовою перед закриттям щорічної парламентської сесії. Це станеться на тлі низки проблем Китаю, серед яких погіршення відносин із Заходом та економічні негаразди, пов'язані із трьома роками коронавірусних обмежень.
Позиція Китаю щодо війни в Україні
Від початку російського вторгнення до України Китай публічно не засудив збройну агресію РФ. Ще на початку березня 2022 року тодішній міністр закордонних справ КНР Ван Ї назвав Росію "найважливішим стратегічним партнером Пекіна".
Китай є найбільшим торговельним партнером Росії, який протягом останніх років забезпечив понад 23% усього російського імпорту. Водночас для Китаю Росія менш важлива — у 2020 році на неї припало 2% від загального китайського експорту. Щоправда, Китай є найбільшим покупцем російської нафти.
Після накладення міжнародних санкцій на РФ Пекін заявляв, що не допомагатиме Росії зброєю та товарами подвійного призначення, однак розмови про імовірність підтримки Китаєм Росії тривають постійно. Китай також дипломатично покриває РФ, просуваючи в державних і закордонних ЗМІ наративи Росії щодо її вторгнення до України.
Після початку повномасштабної війни лідер Китаю декілька разів спілкувався телефоном із Путіним, водночас телефонної розмови з Зеленським не було.
