Журналіст Сергій Гармаш повідомив в ефірі радіо "NV", що в один із прифронтових госпіталів привезли хлопця в крайньому стані виснаження: "У хроніках з Освєнцима показують таких же виснажених людей. Я був шокований. Незрозумілим був навіть вік цієї людини. Потім я подивився на його документи і виявив, що хлопцеві всього лише 27 років".
За словами Сергія Гармага, два місяці тому росіяни захопили українську позицію, де перебували поранені військові. Увесь цей час їх тримали у підвалі, де морили голодом і фактично не лікували.
"У цього хлопця було поранення бедра, тож він зміг сам себе підлікувати. Пив антифриз, бо води не було. А вижив лише тому, що один російський солдат час від часу ділився з ним своїм пайком, підгодовував. Але, мабуть, дуже скупий у них пайок, якщо людину довели до такого стану. Тепер наші відбили цю позицію і знайшли хлопця у підвалі", — повідомив журналіст.
Як зазначає Telegram-канал Оперативний ЗСУ, полоненим військовим є Олексій Гордєєв. "Поки нагорі точилися бої, поранений Олексій 42 дні лежав в підвалі, поруч з убитими та пораненими товаришами, — йдеться у повідомленні. — Їсти не було чого, доводилося харчуватися крихтами. Через це воїн схуд із 80 до 42 кілограмів. Воду пив з калюжі, а коли вода закінчилася, доводилося вживати отруйний антифриз із нагрівача".
Нині Олексій перебуває у шпиталі у Дніпрі. Медики виявили в Олексія дірки від куль і осколків у стегні та спині. Військового вже прооперували. Тепер лікують від отруєння та дистрофії.
Боєць із Нової Зеландії, який воює у лавах ЗСУ, опублікував у своїх соцмережах відео зачистки відбитих в окупантів позицій, під час якого виявили в одному з підвалів українського військового. "Ми напали на російські позиції, і після швидкого бою та прориву почали зачищати укріплення та підвал. "Я українець!" — сказав голос з-за сходин. Я зупинив хлопців від кидка гранати і відправив одного українця вперед для налагодження контакту з голосом", — розповів він подробиці своєї чудесної зустрічі.
За словами новозеландця, інші військові були налаштовані доволі скептично, оскільки побоювалися можливої пастки, однак у підвалі справді виявився український боєць, який впізнав одного зі своїх рятівників.
"Його очі зустрілися з моїми: "Нова Зеландія! Нова Зеландія!" Я подивився вниз. Я впізнав його, це був мій друг, якого, як я думав, убили росіяни", — згадує іноземець, зазначаючи, що це найкраще, що траплялося з ним за час війни.