"Ні Україна, ні Захід не переконали його в тому, що він повинен розглянути можливість прийняти будь-яке нестандартне або компромісне врегулювання", – пишуть аналітики Інституту вивчення війни у щоденному огляді.
Вони додають, що Путін навпаки залишається зосередженим на досягненні своїх початкових військових цілей. У його баченні він перемагає силою нав’язуючи свою волю Україні, або зламавши волю України після того, як Захід покинув підтримувати Київ.
Путін хоче затягти війну, – ISW
Володимир Путін мав би зрозуміти, що спроби заморозити Україну та Європу взимку закінчилися нічим, а російські зимово-весняні наступальні операції, які мали убезпечити кордони Луганської та Донецької областей, досягають кульмінації.
Російські військові направили переважну більшість з 300 000 мобілізованих восени 2022 року резервістів, а також 40 000 засуджених, завербованих до ПВК "Вагнера", до наступу по всій лінії в Луганській та Донецькій областях. "Результати цих зусиль абсолютно не вражають", – зазначають аналітики, наводячи приклад Бахмута та Авдіївки. Наступ на Вугледар узагалі приніс російській армії колосальні втрати живої сили та техніки.
Україна готується до контрнаступу, єдине реальне питання полягає в тому, коли і де він відбудеться. "Це був би відповідний момент для Путіна, щоб зробити висновок, що Росія не може нав’язати свою волю Україні силою і що він повинен шукати компромісне врегулювання. Однак він явно не дійшов такого висновку", – пише ISW. На думку аналітиків, Путін хоче затягти війну, мобілізуючи російську оборонно-промислову базу.
Путін може піти на переговори на умовах України: коли це відбудеться
Успішна серія українських контрнаступів, і не одна, майже напевно необхідна, але недостатня для того, щоб переконати Путіна розпочати переговори на інших умовах, окрім досягнення всіх заявлених ним цілей. Українські сили повинні показати, що вони можуть зробити те, що не можуть російські сили, а саме змінити реальність на місці військовими діями.
Є підстави очікувати, що українські сили справді можуть досягти успіхів шляхом контрнаступу. У цій війні Україна провела дві великі контрнаступальні операції: спочатку в Харкові, а потім у західному Херсоні.
Аналітики додають, що вибір, який зараз стоїть перед Україною та Заходом, який її підтримує, доволі простий. Є кілька варіантів. Україна може в односторонньому порядку припинити бойові дії, навіть якщо російські атаки з землі та повітря тривають, що призведе до катастрофічної поразки.
Українські війська можуть продовжувати боротьбу в дуже стриманий спосіб, прагнучи лише утримати те, що вони зараз мають, що спонукатиме Путіна продовжувати свої зусилля з досягнення повної військової перемоги.
Або вони можуть розпочати послідовні контрнаступальні операції з подвійною метою – переконати Путіна прийняти досягнутий шляхом переговорів компроміс або створити військові реалії, достатньо сприятливі для України, щоб Київ та його західні союзники могли фактично самостійно заморозити конфлікт незалежно від рішень Путіна.
