Згідно з нещодавніми даними, у РФ залишилось близько 200 безпілотників типу Shahed. Йдеться про отримані від Ірану наприкінці 2022 та на початку 2023 року. Такі цифри озвучив в інтерв'ю РБК-Україна Вадим Скібіцький, заступник начальника ГУР Міноборони.
Дрони-камікадзе росіяни отримують від Тегерану партіями по 250-300 штук. На сьогодні вже використали приблизно 800 із законтрактованих 1750 одиниць.
"Але вони їх не використовують так масово, як раніше. Це підтверджує те, що в них немає великого запасу – вони економлять", – уточнив Скібіцький.
Тож тепер в основному накопичують дрони і намагаються нанести саме масований удар, поєднуючи різні засоби ураження – це їм необхідно, щоби прорвати нашу ППО.
Заступник начальника військової розвідки зауважив, що росіяни будуть намагатися налагодити власне виробництво безпілотників. Але з цим у них йде не все так гладко. Передусім стикаються з нестачею комплектуючих через міжнародні санкції. Якщо якось і можна отримати необхідні для дронів елементи на кшталт оптики, мікросхеми, чіпів, елементів живлення, то все це відбувається через треті країни, контрабандою, – так, щоб обійти санкції.
Також Вадим Скібіцький зазначив, що в Росії є проблеми і з ракетами. На кінець 2022 року їхні виробники могли випускати по 20-30 "Калібрів" та "Х-101" щомісяця. З "Іскандерами" ситуація ще складніша. Військовій розвідці відомо, що окупанти мають намір подвоїти обсяги виробництва. Проте зважаючи на велику кількість закордонних комплектуючих у цих ракетах, Москві через санкції, реалізувати задум буде реалізувати непросто.
Під час западання ударів Росія значно знизила кількість випущених високоточних ракет. Та й значно збільшився інтервал між атакам . Якщо спочатку масові удари завдавали приблизно раз на тиждень, то згодом цей інтервал збільшився на 10-14 днів, а тепер масові атаки відбуваються вже в середньому двічі на місяць.
"За нашою оцінкою, Росія на сьогодні не здатна випускати за одну атаку 90-110 високоточних крилатих ракет, як це було раніше. Тому зараз вони накопичують і намагаються нанести масований удар, поєднуючи різні засоби ураження – це їм необхідно, щоби прорвати нашу ППО. Але й ми накопичуємо наші сили та засоби, щоби в нас була ефективна система протиповітряної оборони, насамперед нашого сухопутного угруповання", – каже Вадим Скібіцький.
За підрахунками української військової розвідки в окупантів залишилося в середньому 15% високоточних "Іскандерів", "Калібрів", Х-101, Х-555, "Кинжалів" та звичайних ракет Х-22 від тих обсягів, які були до початку війни. Але, якщо розглядати окремо по видах, то, наприклад, запаси "Калібрів", Х-101 та Х-555 складають навіть менше ніж 10%.
"Вони хотіли б і інше, наприклад, балістичні ракети, але це буде залежати від рішення Ірану, чи погодиться він поставляти їх Росії. Адже вся міжнародна спільнота знатиме, чиє це буде озброєння, якщо воно надійде. До того ж після ордеру на арешт (Путіна. Ред.) тепер це буде трактуватися як допомога воєнному злочинцю".
Як відомо, у випадку з дронами побоювання щодо міжнародних санкцій Іран не зупинили.