Новий Донбас. Мешканці знищених сіл в Гімалаях

У Варшаві розпочався найбільший фестиваль документальних фільмів у Польщі. Millenium Docs Against Gravity представляє десятки стрічок з різних куточків світу, і зокрема, з України. Нам вдалося поспілкуватися з режисеркою фільму "Ми не згаснемо" Алісою Коваленко, яка разом з молоддю Донбасу відправилась у Гімалаї.

На екрані польського музею POLIN у Варшаві висвітлили фільм української режисерки Аліси Коваленко "Ми не згаснемо". Це документальний фільм про життя підлітків на Луганщині після російського вторгнення у 2014 році. Події розгортаються  безпосередньо у прифронтовій зоні – Станиці Луганській та Золотому.  

Як визнає режисерка, люди подекуди почали забувати про війну на сході України. Саме тому метою її фільму було нагадати про підлітків, які дорослішають в атмосфері страху та постійних звуків вибухів. "Молодь значно відрізняється від старшого покоління. У них інші вартості. Коли я з ними працювала, то зрозуміла, що саме вони можуть збудувати новий Донбас", – говорить режисерка стрічки Аліса Коваленко. 

Фільм з першої хвилини занурює нас у буденність та сірість прифронтових містечок та сіл Донбасу. На противагу такій реальності, молоде покоління продовжує жити та мріяти, творити і прагнути пригод. Вони чекають на диво і усвідомлюють, що російська агресія може стерти їх село з мапи України. Променем надії стає для них Валентин Щербачов, який пропонує їм незабутню подорож до Індії. Гімалайська експедиція, як згадують герої документальної стрічки, було завданням не з легких, бо кожен їх крок фіксувала камера оператора. 

"Зніматися у документальному фільмі важче ніж я думала, бо там ми показуємо правдиві, але складні моменти життя, які не завжди є гарними. Більшість найкращих сцен вийшло зі зйомки звичайних побутових роздумів. Цей фільм змусив повірити, що все реальне і не треба боятися мріяти", –  згадує Ліза, одна з головних героїнь фільму.  

Стрічку знято за підтримки Держкіно, Польського кіноінституту та IDFA Bertha Fund – Classic Postproduction. Зйомки фільму розпочалися у 2019 році і завершилися у 2022-му, після початку повномасштабного вторгнення. 

Французький продюсер Стефан Сйохан зазначає, що ключову роль у створенні фільму зіграла польська сторона, яка зайнялася технічними справами та пост-продукцією. "Після початку повномасштабного вторгнення Варшава стала для нас небом, у якому ми могли видихнути і відпочити", – розповідає нам продюсер. 

На певний час робота над фільмом зупинилась, адже режисерка стала добровольцем і приєдналась до лав ЗСУ.  Аліса Коваленко майже пів року провела у зоні бойових дій. Життя героїв документального фільму після 24-го лютого 2022 року теж зазнало кардинальних змін. До сьогодні з двома головними героями немає зв’язку, адже вони знаходяться під окупацією.  

"Дуже сумно, що не знаю про них нічого. На жаль, стабільного інтернету там і досі немає, а  вони жодного разу так і не вийшли на зв’язок. Це сильні та сміливі хлопці, тому я впевнена, що вони живі. Хочеться просто вірити у краще", – говорить Ліза.  

"Millenium Docs Against Gravity" триватиме до 21 травня. На фестивалі буде представлено ще кілька фільмів про Україну: "Прокидаючись у тиші", "Східний фронт",  "Маріуполіс 2", "Скажи татусю" та "В Україні".  

Онлайн-версія фестивалю проходитиме з 23 травня до 4 червня на mdag.pl

Слухай подкаст Епізод 1. Премія імені Сахарова: найцікавіше про нагороду, яку отримали українці