"Давид був моїм племінником, мама виховувала його сама. Пів року тому вона виїхала у США, де мешкає з новою родиною, — розповідає тітка загиблого Ліна Бутучел, яка проживає в Ізраїлі. — Змалечку Давид захоплювався спортом, любив футбол, теніс, колекціонував фігурки Marvel. Після закінчення гімназії здобув педагогічну освіту, працював у сфері криптобізнесу й у компанії з постачання бутильованої води. Під час навчання в університеті Давид познайомився з Оксаною, яка теж була єдиною дочкою у батьків. Разом вони закінчували магістратуру.
Оксана працювала вчителькою початкових класів та англійської мови у гімназії ?108. Крім того, давала приватні уроки англійської. Також вона закінчила курси підвищення кваліфікації, їй імпонувало застосування арттерапії у роботі з особливими дітками.
Після повномасштабного вторгнення пара не виїжджала з міста, хоч мама Давида кликала їх у США. Вирішили працювати на перемогу: плели маскувальні сітки, допомагали ЗСУ. У них завжди була чітка патріотична позиція.
3 червня 2022 року закохані розписались. Оксана одягнула квітчасту сукню, Давид був у костюмі. Весілля не робили, бо війна, не на часі. Після одруження Давид написав у соцмережі, що вони з коханою створили таку сім’ю, яка плекатиме в їхніх дітях бажання одружуватися. Нещодавно Оксана й Давид відсвяткували першу річницю шлюбу і мріяли про нащадків. Наскільки мені відомо, дружина племінника була на перших місяцях вагітності".
За словами родички, Оксана й Давид мешкали на першому поверсі. У ту страшну ніч, як і більшість городян, подружжя спало.
"Коли в мережі ми прочитали, що ворог поцілив у будинок у Кривому Розі, я повторювала лише одне: "Тільки б без жертв, тільки б не наші". У місті мешкає понад 20 членів нашої родини, ми стали телефонувати одне одному. Невдовзі дізнались, що ракета влучила в дім, де жили Давид та Оксана. Наша родичка, яка мешкає за 800 метрів, чула потужний вибух. У неї навіть вилетіло вікно з завісами.
Коли рятувальники дістали тіла — це було надзвичайно страшно та боляче бачити. Подружжя сильно обгоріло, Оксані відірвало кінцівки. Давид лежав із піднятими руками. Він загинув першим, на нього впало бетонне перекриття. Дружина в останні секунди ще кликала його: "Давиде, Давиде..." А потім... Упізнавали їх тато Давида та мама Оксани. Хлопця змогли упізнати лише завдяки браслету".
Оксану та Давида Епельманів поховали у закритих трунах, в одній могилі.
"Наша родина мешкає в Ізраїлі й ми знаємо, що таке ракети. Проте під час тривог у нас усі ховаються в укриття. Я закликаю українців теж бігти в підвали, коли є небезпека. Бо береженого і Бог береже", — додає пані Ліна.
