"Наталя народилась 1 вересня 1992 року. У неї ще в дитячому садочку проявились лідерські якості, — розповідає Роман Депа, батько Героїні. — У школі донька гарно вчилася, потім успішно склала ЗНО та вступила на бюджет в університет ветеринарної медицини у Львові".
Після закінчення вишу дівчина пройшла косметологічні курси, а згодом відкрила власний Центр косметології та лазерної епіляції.
"Вона була енергійною і всім цікавилась, — каже Роман Депа. — Мої друзі з 2014 року проводили військово-патріотичні вишколи, донька також була на них. Додатково ще пройшла курс бойового медика. Коли почалося повномасштабне вторгнення, я записався у новостворену 125-ту бригаду територіальної оборони Львова. Син закінчив Хмельницьку академію прикордонних військ і також поповнив лави цієї бригади".
Якось батько розповів Наталі, що на фронті катастрофічно бракує медиків. Тоді дівчина сказала: "Тату, я піду!" Наталя стала бойовою медикинею батальйону, отримала позивний "Вітамінка".
"Вона дбала, щоб хлопці мали в аптечках усе необхідне. Наталя врятувала не одне життя. Завжди усміхалась, навіть після важкого робочого дня. Іноді підійде, в щічку поцілує і хитро скаже: "Правда, тату, ти ж почистиш мій автомат?" Я просив, щоб вона не хитрувала, не лінувалась, однак знав, що їй потрібно йти до поранених бійців, треба кожного оглянути й підтримати. Хоч Наталя із заплющеними очима складала і розбирала зброю", — веде пан Роман. За словами друзів, дівчина активно займалась волонтерством. На своїй сторінці у соцмережі вона оголошувала збори для потреб медиків та військових, закуповувала дрони та інші необхідні речі для фронту.
"Переглядаю відео доньки й не можу змиритись, що її немає. Я можу стерпіти фізичний біль, але душевний терпіти — найважче", — плачучи, каже батько Героїні.
