"Ці домовленості мають політичний характер і не створюють для сторін будь-яких юридичних зобов'язань. Вони не є міжнародними договорами за змістом Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року. Процедура їх розірвання або денонсації міжнародним правом не регулюється", - наголосили у російському закордонному відомстві.
У чому полягала суть "Московської декларації" 1994 року?
При цьому ядерна доктрина Росії вимагає "безперервного" ядерного стримування щодо країн і військових блоків, які розглядають РФ як потенційний противник, мають ядерну зброю, іншу зброю масового знищення, або просто "значний бойовий потенціал", підкреслює МЗС.
"Одним із принципів ядерного стримування є підтримка постійної готовності виділеної частини сил і засобів ядерного стримування до бойового застосування. Гарантоване стримування потенційного противника від агресії проти Російської Федерації та її союзників належить до вищих державних пріоритетів", - йдеться у заяві відомства.
Спочатку Росія дотримувалася так званої "Московської декларації" про не націлювання ядерних ракет зі США. Під час першого офіційного візиту Білла Клінтона до Москви 14 січня 1994 року сторони ухвалили угоду, яка фіксує домовленість про відмову Росії та США від націлювання одна на одну стратегічних ядерних ракет. Аналогічну угоду між Москвою і Лондоном ухвалили 15 лютого 1994 року.
Єльцин і Клінтон домовилися реалізувати декларацію до 30 травня 1994 року. США заявили, що три з чотирьох стратегічних ракетних систем Trident I, Trident II та Peacekeeper не міститимуть даних про цілі. А старі ракети Minuteman III налаштують на цілі в районі океану.
Колишній головнокомандувач ракетних військ стратегічного призначення РФ Ігор Сергєєв 30 травня 1994 року сказав, що в російські міжконтинентальні балістичні ракети введено нульові польотні завдання.
Під час війни в Україні Кремль часто використовує ядерний шантаж
Незабаром після початку повномасштабної війни з Україною Путін наказав перевести стратегічні ядерні сили РФ в особливий режим несення бойового чергування, а через рік припинив дію останнього договору зі США про обмеження кількості ядерних ракет – СНО-3.
"Договір містить положення про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь. З метою забезпечення контролю за дотриманням положення Договору кожна зі сторін має право здійснювати інспекційну діяльність. При цьому США цілеспрямовано не виконують своїх зобов'язань за Договором у зазначеній сфері діяльності", - так аргументувала Держдума ухвалений закон. У ньому зазначається, що рішення про поновлення участі Росії в ДСНО ухвалюватиме президент РФ Володимир Путін.
У березні цього року кремлівський диктатор анонсував перекидання тактичної ядерної зброї до Білорусі. Перші заряди почали надходити у червні. За словами Путіна, рішення стало відповіддю на постачання Україні снарядів із збідненим ураном, оскільки вони так чи інакше пов'язані з ядерними технологіями.
З початку війни в Україні Кремль часто використовує ядерний шантаж. Причин для цього знаходять багато - розгортання українського контрнаступу, поставки Києву зброї західними партнерами тощо. Утім експерти переконані, що Путін не наважиться натиснути "червону кнопку".
