Церковний рік починається традиційно 1 вересня. Втім, цьогоріч віряни відзначатимуть більшість свят по-новому. Нагадаємо, що 27 липня, на Помісному соборі, Православна церква України остаточно затвердила перехід на так званий Новоюліанський календар, який у більшості випадків збігається з Григоріанським, який використовують в Європі. До цього ПЦУ та УГКЦ відзначали свята за старим, Юліанським, календарем, який відстає від Григоріанського, на 13 днів.
Новоюліанський календар: чи відрізняється від Юліанського та Григоріанського?
Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає у тому, як обчислюються високосні роки.
Зокрема, на відміну від Григоріанського календаря, Юліанський більш простий для літочислення, але він випереджає астрономічний рік. Григоріанський календар був заснований на Юліанському і є більш точним.
Проблема Юліанського календаря полягає в тому, що кожні 128 років в ньому відбувається накопичення розбіжності в одну добу між астрономічним (сонячним) і календарним (вирахуваним за формулою) рівноденням. На сьогодні розходження між реальним (астрономічним) рівноденням та датою 21 березня, на яку мало б припадати рівнодення, складає вже 13 днів. Пояснює УПЦ.
Така різниця призводить до того, що святкування всіх неперехідних свят церковного року поступово зсуваються вперед. Тому через кілька сотень років, наприклад, Різдво буде припадати на весну.
Новоюліанський календар – це вдосконалена форма Юліанського календаря. Він є більш наближеним до астрономічних подій, ніж Григоріанський, бо використовує інший принцип обчислення високосних років. Втім, різниця між Новоюліанським та Григоріанським календарем виникне лише у 2800 році. До цієї дати вони повністю збігатимуться.
Новоюліанський календар залишає святкування Великодніх свят, в ті ж самі дати, що і в Юліанському. А нерухомі свята у найближчі кілька сотень років за Новоюліанським календарем збігатимуться з Григоріанським. Тобто, православні християни України відзначатимуть початок Великого посту, Великдень, Вознесіння та день Св. Троїці так само як і раніше. А ось Різдво будуть святкувати 25 грудня, разом з Європою.
На який день припадатимуть нерухомі свята за новим календарем:
- Обрізання Господнє – 1 січня (замість 14 січня).
- Богоявлення, Водохреща – 6 січня (замість 19 січня).
- Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого).
- Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня).
- День святого Юрія – 23 квітня (замість 6 травня).
- Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) - 24 червня (замість 7 липня).
- Апостолів Петра та Павла – 12 липня (замість 29 червня).
- Пророка Іллі – 20 липня (замість 2 серпня).
- Маковея (Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня).
- Преображення Господнє – 6 серпня (замість 19 серпня).
- Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня).
- Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня).
- Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня).
- Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня).
- Архістратига Михайла – 8 листопада (замість 21 листопада).
- Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада (замість 4 грудня).
- Андрія Первозванного – 21 листопада (замість 4 грудня).
- День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня).
- Різдво Христове – 25 грудня (замість 7 січня).
- Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня).
- Щедрий вечір, день святої Маланки – 31 грудня (замість 13 січня).
Великдень відзначатимуть "по-старому"
Дата Великодніх свят вираховується за місячним календарем. Християни східного та західного обрядів користуються різною методикою обчислення дати свята (Пасхалією). Під час переходу на новий церковний календар ПЦУ залишить стару методику. Таким чином, православні християни та католики будуть і далі святкувати Великдень у різні дні.
