Коли в Україні святкуватимуть Різдво
Православна церква України вперше відзначатиме Різдво 25 грудня, тому що цього року вона перейшла на новоюліанський календар. Водночас Російська православна церква і Українська православна церква Московського патріархату святкуватимуть 7 січня, тому що живуть за юліанським календарем. Він на 13 днів відрізняється від григоріанського і новоюліанського.
В липні Володимир Зеленський підписав закон про перенесення дат святкування Різдва, Дня Української Державності та Дня захисників і захисниць України.
Депутати пояснили, що ухвалили документ, щоб відмовитися від російської спадщини.
15 листопада Києво-Печерська Лавра теж перейшла на новоюліанський календар.
Про це повідомив виконувач обов'язків намісника Києво-Печерської лаври архімандрит Авраамій у соцмережі. "На численні прохання парафіян Києво-Печерської лаври, з благословення священноархімандрита Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Блаженнійшого митрополита Епіфанія Лавра переходить на використання новоюліанського календаря, який є основним для нашої Помісної Церкви", - повідомив він деталі.
Цього року Різдвяний піст розпочинається 15 листопада і триватиме до 24 грудня
Українська православна церква МП повідомила, що продовжить відзначати Різдво Христове у січні.
Відмінності між 25 грудня і 7 січня
Церковний рік починається традиційно 1 вересня. Цього року віряни відзначають більшість свят по-новому. Нагадаємо, що 27 липня, на Помісному соборі, Православна церква України остаточно затвердила перехід на новоюліанський календар, який у більшості випадків збігається з Григоріанським, який використовують в Європі. До цього ПЦУ та УГКЦ відзначали свята за старим, Юліанським, календарем, який відстає від Григоріанського, на 13 днів.
Основна різниця між григоріанським і юліанським календарем полягає у тому, як обчислюються високосні роки.
Зокрема, на відміну від григоріанського календаря, юліанський більш простий для літочислення, але він випереджає астрономічний рік. Григоріанський календар був заснований на Юліанському і є більш точним.
Новоюліанський календар залишає святкування Великодня та пов’язаних з Великоднем свят, в ті ж самі дати, що і в Юліанському календарі: за старим стилем. У той самий час, у найближчі кілька сотень років нерухомі свята за Новоюліанським календарем сходяться з Григоріанським. Тобто, православні християни України відзначатимуть початок Великий посту, Великдень, Вознесіння та день Св. Троїці, так само як і раніше. А ось Різдво будуть святкувати 25 грудня, разом з Європою.
Саме за новоюліанським календарем живуть більшість православних християн Європи: греки та кіпріоти, румуни та болгари.
Водночас Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Польська та Російська православні церкви продовжують користуватися старим календарем. Також, за старим стилем живуть монахи на Святій горі Афон та коптські спільноти Єгипту.
З цікавого, - перехід православних країн на Новоюліанський календар тісно пов’язаний саме з Сербією та Росію, які нововведення врешті-решт не прийняли. Адже створив Новоюліанський календар сербський астроном Милутін Миланковіч. А ієрархи Російської церкви на початку XX ст. були одними з найбільш палких прихильників переходу на новий стиль і сприяли популяризації у світі цієї ідеї. Але радянський уряд у 1923 році виключив Різдво з переліку вихідних днів. Після цього, у знак протесту, Російська церква відмовилася синхронізувати церковний календар з державним. Що ж до Сербії, то там православні ієрархи налякалися, що синхронізація календаря з католицький сприятиме переходу сербів у католицизм. Тому вирішили залишити старий стиль.
На який день припадатимуть нерухомі свята за новим календарем:
- Обрізання Господнє – 1 січня (замість 14 січня).
- Богоявлення, Водохреща – 6 січня (замість 19 січня).
- Стрітення Господнє – 2 лютого (замість 15 лютого).
- Благовіщення Діви Марії – 25 березня (замість 7 квітня).
- День святого Юрія – 23 квітня (замість 6 травня).
- Різдво Іоанна Хрестителя (Івана Купала) - 24 червня (замість 7 липня).
- Апостолів Петра та Павла – 12 липня (замість 29 червня).
- Пророка Іллі – 20 липня (замість 2 серпня).
- Маковея (Медовий Спас) – 1 серпня (замість 14 серпня).
- Преображення Господнє – 6 серпня (замість 19 серпня).
- Успіння Пресвятої Богородиці – 15 серпня (замість 28 серпня).
- Різдво Пресвятої Богородиці – 8 вересня (замість 21 вересня).
- Воздвиження Хреста Господнього – 14 вересня (замість 27 вересня).
- Покров Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (замість 14 жовтня).
- Архістратига Михайла – 8 листопада (замість 21 листопада).
- Введення в храм Пресвятої Богородиці - 21 листопада (замість 4 грудня).
- Андрія Первозванного – 21 листопада (замість 4 грудня).
- День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня).
- Різдво Христове – 25 грудня (замість 7 січня).
- Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня).
- Щедрий вечір, день святої Маланки – 31 грудня (замість 13 січня).
