Сплата податків як критерій для бронювання обговорюється, але пропозиція не виносилась офіційно
Як повідомило видання Forbes з посиланням на джерела, такі зміни розглядають в Офісі президента та уряді. Начебто бронювання від мобілізації зможуть отримати фізичні особи, які сплачують в місяць ПДФО на рівні 6 тисяч гривень, тобто ті, хто має близько 33 400 гривень окладу.
Також звучала пропозиція – поріг офіційної зарплати (оклад) від 35 000 гривень, що майже відповідає першому варіанту.
Третій параметр: на бронювання може розраховувати співробітник, за якого роботодавець платить близько 14 500 гривень ЄСВ (відповідає окладу 66 000 гривень).
Співрозмовник Суспільного з оточення керівництва ОП сказав, що ініціатива бронювання військовозобов’язаних, які сплачують певну суму податків з офіційної зарплати чи доходів, дійсно обговорюється. Також це нам підтвердило джерело в Мінекономіки.
За словами нашого співрозмовника у "Слузі Народу", питання про це підійматимуть на наступному засіданні фракції.
Водночас прессекретарка фракції Юлія Палійчук повідомила, що депутати не отримали офіційні пропозиції щодо зміни підходу до бронювання: "Я можу лише ще раз повторити, що ми коментуємо виключно факти, законопроєкти та інформацію з офіційних джерел".
Голова профільного комітету Ради з питань нацбезпеки Олександр Завітневич у коментарі Суспільному сказав, що наразі це лише чутки, оскільки в законопроєкті про внесення змін до мобілізації немає положення про зміну правил бронювання, а інших документів, які би стосувалися питань мобілізації, — не передбачено.
У Міністерстві оборони України готуються пакетні зміни й одна з пропозицій – оновлена процедура бронювання працівників. Наразі вона ще не узгоджена й формується, проте, як тільки процедура та її окремі елементи (мобілізація, бронювання, відпустки військовослужбовцям) буде погоджено – деталі буде анонсовано.
Бронювання військовозобов'язаних працівників
3 березня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив постанову 194 "Про деякі питання бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану. Вона стосується порядку бронювання, однак також вказує на основний критерій — бронювати працівників можуть лише ті організації, які задовольняють потреби Збройних Сил, інших військових формувань, населення. Тобто, постановою не пов'язується процедура бронювання із мобілізаційними завданнями, що значно збільшує коло бізнесу, які можуть скористатись бронюванням.
27 січня 2023 року уряд прийняв постанову щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час, якою було затверджено "Порядок бронювання військовозобов’язаних".
Згідно з документом:
- подаватися на бронювання співробітників можуть не лише державні структури та підприємства, що виробляють товари для ЗСУ або виконують "мобілізаційні завдання" (тобто так чи інакше працюють на підтримку сектору оборони), а й компанії, що отримали статус "критично важливих для економіки";
- визначено конкретний відсоток працівників, яких можна бронювати – 50% від кількості військовозобов'язаних, а не 40%, як раніше. Кабмін допускає і більш високий відсоток, але лише "у разі обґрунтованої потреби". Важливе доповнення, якого не було раніше — топкерівники підприємств чи держструктур підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності;
- зазначено конкретні терміни бронювання – шість місяців. Раніше у постанові містилося менш чітке формулювання "до 6 місяців";
- підприємства паливно-енергетичного комплексу не підпадають під обмеження кількості заброньованих осіб.
