Герой матеріалу проєкту "Український Свідок" — Андрій Трацевський із позивним Безсмертний. Він білорус, який разом зі своїми земляками воює на боці України у складі "Білоруського добровольчого корпусу".
Андрій на фронті з першого дня повномасштабної війни. Він працює переважно на запорізькому напрямку та розповідає про це так:
"На другій лінії оборони російські бліндажі залиті бетоном та укріплені на п’ять метрів вглиб. Дістати ворога звідти можна, тільки зайшовши до цих укріплень власними ногами".
До участі у повномасштабній війні Росії проти України Андрій працював інженером... у Міноборони Білорусі.
"Мені неодноразово пропонували стати міліціонером або військовим — я відмовлявся, — розповідає чоловік. — Це суперечить моєму світогляду. Одного разу я побачив, як майор білоруської армії змусив молодого бійця канцелярськими ножицями обрізати газон. Я зафільмував це на смартфон, а потім написав заяву про звільнення за власним бажанням"."
"Білоруська — мова викладачів та опозиціонерів, її фактично не існує. Всі спілкуються російською, — розповідає Андрій. — Якщо твій сусід почує, що ти розмовляєш білоруською, то може подзвонити у міліцію та повідомити, що ти - "опозиціонер".
"Тут ми б’ємося із ворогом, який забрав і мою країну, — пояснює він. — Якщо я загину, то у боротьбі за правду, за людей та абсолютне добро".
Раніше автори ukrayina.pl поспілкувались Командиром 68 Окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша Павлом Вишебабою. Інтерв'ю з письменником та військовим ЗСУ про мобілізацію, вірші та про те, чому війна з Росією може тривати ще кілька десятиліть.