Харків є однією з найлегших цілей для обстрілів для Росії. Через близьке розташування час між запуском ракет та прильотом становить менше однієї хвилини. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post.
Для Росії Харків є однією з найлегших цілей. Місто розташоване настільки близько до кордону, що навіть сучасні системи протиповітряної оборони, такі як американський Patriot, який Україна використовує в Києві, не зможуть вчасно відповісти на високошвидкісні ракети, що рухаються балістичною траєкторією. Близькість до російських місць запуску означає, що час між запуском і посадкою зазвичай становить менше однієї хвилини.
"Ракетні удари свідчать про те, що президент Росії Володимир Путін готовий знищити Україну, а не дозволити країні мати незалежне, демократичне майбутнє в Європейському Союзі. Вони також показують, що Україна все ще не має достатньої кількості засобів протиповітряної оборони навіть після того, як Захід поставив Києву низку систем, включаючи NASAMS, Iris-T, Gepard, Stinger тощо", - йдеться у повідомленні
Комбіновані обстріли Харкова, здійснені частково з систем С-300, спрямовані частково на виявлення слабких місць у системах протиповітряної оборони України.
Російські війська також неодноразово завдавали ударів по місту, зміцнюючи позиції своїх військ з інших точок, зокрема на схід від Куп’янська. Лише за останні чотири тижні ракетні удари по Харкову зруйнували два готелі та пошкодили сотні будівель. Перший удар у вівторок також вразив газопровід і школу.
Щомісяця Росія виробляє майже однакову кількість ракет. Про це розповів заступник начальника ГУР МОУ Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.
Вони не змогли суттєво наростити ці обсяги. Наразі максимальні показники залишаються такими ж – це близько 115-130 стратегічних ракет. Однак вони можуть відрізнятись в залежності від місяця. Рівень виробництва залежить від завантаження потужностей, від комплектуючих, адже дуже багато деталей – у тих же Х-101, "Кинжала", "Калібра" – іноземного виробництва
Скібіцький розповів, що на виробництво ракет вплинули санкції, які проти Росії запровадив Захід. Таким чином підприємства, які займались постачанням комплектуючих, не можуть працювати так, як до повномасштабного вторгнення.
Своїми аналогами вона не може покрити власні потреби. Знову ж таки, наприклад, у грудні вони взагалі не виробляли деякі види ракет – був нульовий показник – як плановий, так і фактичний
Росія намагається тримати стратегічний запас: 30% від того, що має.