Сьогодні Церква відзначає день Стрітення Господнього. Саме слово "Стрітення" зі старослов'янської мови означає "зустріч", деякі джерела ще перекладають це слово як "радість".
У цей день, згідно з церковними переказами, Діва Марія та Йосип принесли новонародженого Ісуса до храму. Потрібно було це для того, щоб виконати закон: коли дні так званого очищення жінки минали, кожна єврейська сім’я з новонародженою дитиною мала прийти до Єрусалимського храму, щоб принести жертву всеспалення, через яку вони дякували Богові, що продовжив їх рід і не дав загинути від гріха. За всіх первородних немовлят чоловічої статі батьки вносили спеціальний викуп. Так само вчинили батьки Господа. Оскільки сім’я була не багатою, Діва Марія та Йосиф принесли в жертву двох горлиць. Потім підішли до священника, котрий звершив над немовлям Божим дві молитви: перша за закон про викуплення первородних, а другу за народження сина.
У святині на них уже чекав Симеон Богоприємець. Він жив майже 300 років, очікуючи зустрічі з Ісусом. Щойно він узяв малюка на руки, то одразу помер. Цим він визнав у Христі Визволителя, про якого йшлося у пророцтві.
У день Стрітення Господнього у храмах освячують свічки та воду. Зазвичай, після освячення ці свічки використовують запалюючи під час домашньої або церковної молитви, зокрема під час звершення Таїнства шлюбу молодята тримають їх в руках.
Вважається, що Стрітенська свічка має надзвичайну здатність допомагати у найважчі періоди життя. Крім цього, люди вірять, що ця свічка охороняє житло від удару блискавки, її можуть запалювати біля померлих або щоб відігнати хворобу.
У Польщі свято Стрітення ще має назву свята Божої Матері Ґромничної. В цей день віряни стоять на богослужіннях із запаленими свічками, і намагаються донести їх запаленими до самого дому.
У народі свято Стрітення Господнього вважається днем зустрічі зими з весною. З цим днем також пов’язані з різноманітними прикметами.