Станом на осінь 2023 року у Польщі налічувалося близько мільйона українців. Найбільше наших співвітчизників приїхали до Польщі з Дніпропетровщини. Найменше – киян та жителів Криму (менше 1%). Про це пише міжнародна агенція з працевлаштування Gremi Personal.
З яких областей українці їхали найчастіше до Польщі?
Десятка областей-лідерів за найбільшою кількістю українців у Польщі виглядає наступним чином:
- Дніпропетровська - 9,82%;
- Хмельницька - 6,8%;
- Івано-Франківська - 6,3%;
- Львівська - 6,05%;
- Волинська - 5,79;
- Рівенська - 5,79%;
- Харківська - 5,29%;
- Житомирська - 5,29%;
- Вінницька - 4,53%.
"Серед опитаних 52,64% - жителі міст, 17,63% приїхали з селищ (раніше селище міського типу) і 29,72% - з сел", - йдеться у матеріалі.
За словами директорки департаменту рекрутації міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal Анни Джоболди, кількість офіційно працевлаштованих українців у Польщі на кінець 2023 року складала 750 тис. При цьому усього працюючих іноземців в країні - 1 млн 125 тис осіб.
Навіть для фізичної роботи роботодавці не дуже охоче обирають жінок-біженок
Дослідники Польського економічного інституту перевірили, які шанси працевлаштуватися у громадянки України порівняно з громадянкою Польщі. Виявляється, що навіть для фізичної роботи польські роботодавці не дуже охоче обирають жінок-біженок.
"Gazeta Wyborcza" проаналізувала дослідження Польського економічного інституту. У статті йдеться, що у листопаді 2022 року – майже 40% українок заробляли від 2 до 3 тисяч злотих. Влітку 2023 року вже 30% з них вказали дохід 3-4 тисячі злотих нетто.
Згідно з дослідженням, вміння розмовляти польською є вирішальним для професійного успіху. Лише 50% з тих, хто не володіє польською, змогли знайти працю.
Для того, щоб перевірити, наскільки національність є важливою для роботодавців, аналітики Польського економічного інституту провели експеримент. Вони підготували 375 фіктивних резюме українок зі схожими навичками. Пізніше резюме були надіслані роботодавцям з різних куточків Польщі. Заявки надсилалися як на посади, що вимагають вищої кваліфікації, так і на пропозиції, зокрема: робота на рецепції, кейтеринг або обслуговування клієнтів.
У результаті, з 375 фіктивних резюме, відповідь отримали лише 56 "кандидаток", тобто 15%
Частіше до польок відзивались працедавці з пропозицією "простої роботи", ніж складної — 27,6% випадків. До українки перетелефонували у 19,5% випадків.
У процесах набору на вищі посади різниця була статистично незначущою (зі 121 пропозиції громадянці Польщі передзвонювали 20 разів, а українці 15 разів).
Журналістки вважають, що на посадах, які не вимагають спеціальних знань і вищої освіти, українки перебувають у невигідному становищі. Однак дослідники застерігають перед швидкими висновками, адже невідомо, чи такий результат був причиною ксенофобії з боку працедавців і чи на подальших етапах ця різниця посилюється.
