На що українці витрачають гроші
В Україні відновлюється споживацька активність. Частота купівлі продуктів харчування піднялася до довоєнних рівнів. Про це йдеться в дослідженні "Споживацькі настрої українців у другий рік повномасштабного вторгнення" від "Делойт".
Втім українці продовжують економити, залежно від категорії товарів, від 41% до 77% жителів країни. Найменше заощаджують на лікарських засобах, дитячих товарах і купівлі готової їжі.
Щодо продуктів харчування, які становлять значну частку чека українців, то витрати в цьому сегменті зросли у 32% споживачів. Значна частина українців купує їжу (47%) та ліки (43%) про запас
Українці змінюють харчові звички.
"Відвідування ресторанів і барів у 2023 році скоротилося: 55% опитаних роблять це значно рідше, що на 24 в. п. менше, ніж у 2022 році. Натомість зростає популярність приготування їжі вдома (50%), найбільше це стосується тимчасово безробітних (53%), фрилансерів (72%) і тих, хто займається домогосподарством (59%)", - показує дослідження.
Найчастіше в традиційних магазинах купують їжу (85%), алкогольні напої (79%), товари для дому та побутову хімію (72%), онлайн - електроніку (26%), косметичні засоби (19%), одяг і взуття (17%).
Більш ніж половину бюджету українці витрачають на їжу та обов’язкові платежі, що відрізняється від тенденції у світі.
"Українці найбільше серед жителів інших країн, у яких проводилось дослідження, витрачають на продукти харчування та обов’язкові платежі. Цей показник сягає 66%, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник. Україна – єдина серед досліджуваних країн, де витрати на цю категорію перевищують 50%", - помітили соціологи.
Найбільш помітна різниця у розподілі бюджету на такі категорії:
Дозвілля (включно з ресторанами/кафе), відпочинок і туризм: українці витрачають 2% свого бюджету на цю категорію, у той час як жителі Німеччини – 17%, Польщі – 15%, США – 19%, Канади – 15%, ПАР – 17%.
Електроніка, побутова техніка та товари домашнього вжитку: українці витрачають 2% бюджету на цю категорію, жителі Німеччини – 10%, Польщі – 12%, США – 12%, Канади – 10%, ПАР – 14%.
Найчастіше українці заощаджують на одязі і взутті (77%), товарах домашнього вжитку (73%), косметичних засобах (70%), продуктах харчування (67%), електроніці, побутовій техніці (65%).
Як себе почувають українці в Польщі
Минулорічне дослідження показало, що понад половина українців в Польщі оцінюють своє матеріальне становище як середнє. Після того, як українці оплачують всі необхідні витрати, у них залишається близько 961 злотого на місяць. Мігранти, тобто українці, які прибули у Польщу ще до війни, заощаджують близько 1052 злотих, а от у воєнних біженців різниця між зарплатою і витратами менша на чверть – близько 826 злотих.
Майже 20% громадян України кажуть, що після оплати всіх місячних витрат на проживання в Польщі у них залишається 501-1000 злотих. Такі заощадження роблять близько 13% воєнних біженців і 24% довоєнних мігрантів.
Лише 12% громадян України може заощадити у Польщі понад 2000 злотих на місяць, ще 18% українців узагалі витрачають усі кошти.
За підсумками дослідження, українські біженці , які прибули до Польщі після повномасштабного вторгнення, частіше оцінюють своє матеріальне становище як добре (22%), тоді як люди, які прибули ще до війни, оцінюють його гірше. Лише 14 відсотків мігрантів оцінили свій матеріальний стан як добрий.
"Це свідчить про те, що до Польщі у зв'язку із вторгненням прибули громадяни України різного рівня достатку. Серед них багато представників середнього класу, бізнесменів, які мають кошти на проживання і певну "фінансову подушку", – пояснила Марія Кузенко, керівниця відділу легалізації EWL.
Дуже погано оцінюють свою матеріальну ситуацію лише 1% українців у Польщі. І тільки 1% біженців вважають її дуже доброю. Найвищі зарплати були в Кракові.
