Перехід ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар жодним чином не вплинув на святкування Великодня. Адже православні християни вираховують дату Світлого Христового Воскресіння іншим способом, аніж католики.
Тому 2024 року християни східного обряду в Україні святкуватимуть Великдень 5 травня, а християни західного обряду — 31 березня. Тобто різниця становитиме понад місяць.
Річ у тім, що для обчислення дати Великодня католики та православні християни використовують різну Пасхалію. Тому за юліанським і новоюліанським календарем Великдень може припадати на період від 4 квітня до 8 травня. Тобто православна церква для розрахунку використовує дату весняного рівнодення, тому православний Великдень не може прийти раніше 4 квітня.
У 2024 році, Великий піст, який передує Великодню, розпочнеться 18 березня і завершиться 4 травня. Цей період триває 50 днів і віряни проводять його в режимі посту, з метою духовного та фізичного очищення перед святом Великодня. Найсуворішим періодом Великого посту є останній тиждень, який відомий як Страсна седмиця і завершується 4 травня.
Великдень здебільшого супроводжується заборонами, які стосуються певних дій та вчинків. У цей день не рекомендується:
Також після Великодня протягом першого тижня не рекомендується влаштовувати весілля та весільні обряди, щоб уникнути порушення особливого священного періоду.
На Великдень заведено вітати одне одного фразою "Христос Воскрес!", на яку відповідають "Воістину Воскрес!".
Вся родина збирається за святковим столом і обов'язково "міряється силою" шляхом розбивання крашанок. Той, чия крашанка розіб'є всі інші, вважається найсильнішим. Крім варених яєць, на святковому столі обов'язково стоїть холодець, домашні ковбаси, гусак, сало, пироги з різними начинками, а також паска — солодка випічка з родзинками.
Якщо у світле Свято Христового Воскресіння у вас попросили милостиню, в жодному разі не відмовляйте. Інакше на вас цілий рік чекатимуть проблеми й невдачі.