Життя Оксани та її сина після виїзду з окупованої території
Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, багато жінок та дітей виїхали за кордон у пошуках безпечного місця. Згідно з останніми даними, у Польщі перебуває більш ніж пів мільйона неповнолітніх українців, а навчаються у польських освітніх закладах понад 286 тисяч. Таку інформацію наводить газета Rzeczpospolita з посиланням на дані Міністерства освіти та науки Польщі.
Одним із важливих аспектів підтримки української ідентичності та освіти в Польщі є наявність українських шкіл. Ці освітні заклади створюють унікальну можливість для українських дітей та молоді здобути освіту рідною мовою та зберегти зв'язок з українською культурою.
Війна змусила багатьох українців шукати притулку за кордоном. Оксана та її семирічний син Артем – одні з них. Їхня історія розпочалася з важкого і виснажливого шляху: переїзду з окупованої території до Польщі.
Для маленького Артема, якому на той момент було 4 роки, це було справжнє випробування: довга дорога, постійні зупинки в готелях, нові і незнайомі місця – все це здавалося дитині страшним і незвичним.
У Польщі маленький Артем боявся усього, не розумів, чому він поїхав з рідної домівки. Саме тому дитина спершу не йшла на контакт і не хотіла вивчати нічого нового. Проте з часом хлопчик почав звикати до навколишніх умов.
Сьогодні Артему 7 років. Він із задоволенням відвідує "зерувку" – це початковий етап польської освіти, який відповідає нульовому класу в українській школі. Паралельно з цим він ходить до різноманітних українських гуртків, що допомагає йому зберегти зв'язок із рідною культурою.
Родина активно користується послугами фундації "Polki Mogą Wszystko", - спілка, яка підтримує українок та їх родини. Саме там працюють викладачі дошкільного віку і психологи, які допомагають дітям адаптуватися до нових умов життя.
Оксана розповідає, що завдяки відвідуванню фундації, їй вдалося зменшити рівень стресу, а у сина покращився емоційний стан.
Артем часто бере участь в усіляких конкурсах, разом із мамою вони готують різні тематичні костюми. Дитина у захваті від таких івентів.
"Там є безліч занять для дітей, які включають підготовку до школи, вивчення літер, читання, конкурси та святкові заходи. Заняття проводяться щоденно, включаючи вихідні, що дуже зручно для батьків. Спочатку ці послуги надавалися безкоштовно, але нещодавно вони стали платними", - розповідає Оксана.
За словами українки, вони часто зустрічаються з іншими жінками, де разом п'ють каву, ліплять вареники. Каже, це сприяє соціалізації і емоційній підтримці. Такі зустрічі дають можливість адаптуватися до життя в Польщі.
Щоб забезпечити сім'ю, Оксана працює прибиральницею кілька разів на тиждень. Раніше вона разом зі своєю старшою донькою у рідному місті займалися випічкою кондитерських виробів. Однак, переїхавши у Варшаву, цей бізнес не приносив коштів.
Артем, тим часом вже почав опановувати польську мову. Він разом із мамою гуляє містом, обожнює парки, вже майже вивчив усі станції метро.
Оксана зауважує, що безумовно вдячна польському народу за гуманітарну допомогу, яку надають їхній сім’ї. Вони часто отримують одяг, їжу чи побутову хімію.
Попри всі труднощі, Оксані подобається життя в Польщі. Вона особливо цінує людяність і підтримку, яку вони отримують від поляків. Повернення в Україну вони поки не розглядають, оскільки їхній дім був зруйнований. Згодом, у майбутньому, жінка планує піти на повноцінну роботу, коли її син піде до школи.
Oksana Myrhorodska Oksana Myrhorodska
