Як вдалося виїхати з окупації?
Коли 24 лютого 2022 року в місто Гола Пристань на Херсонщині увійшли російські загарбники, Єлизавета разом з чоловіком та мамою вирішили, що не виїжджатимуть. План був наступний: не виходити зайвий раз за межі двору. Але коли ситуація була вже нестерпною, сім’я Лізи таки наважилася на переїзд.
"Ми ухвалили рішення виїхати у Польщу, коли в Голій Пристані почали падати уламки ракет. Ми прокидалися о 5 ранку від залпів ракетної артилерії, які випускали по різних позиціях. Я боялась, що можу не прокинутися одного ранку, або не заснути. Адже вночі були часті прильоти. Я не могла вже цього терпіти".
Ліза розповідає, що, зібравши небагато речей, вони сіли усі разом у машину та вирушили. Їхали тиждень, - через Крим та Росію. Дорога була важкою, - літо, спека, затори.
"Вже ближче до Польщі у нас зламалась машина, адже вона не була готова до такого довгого шляху. На щастя нас зустріли знайомі, у них ми прожили кілька місяців. Вони нам допомогли з адаптацією до нового місця проживання".
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Єлизавета працювала вихователькою у дитячому садочку. Вона має дві вищі освіти, однак ні одна з них не мала сенсу за кордоном.
Як вдалося влаштуватися на роботу у Польщі?
Згодом знайомі Лізи допомогли їй влаштуватися на роботу, - у стоматологію, власницею якої є українка. Пацієнти також, здебільшого українці.
Водночас Єлизавета вже опанувала польську мову. Каже, - вільно говорить у продуктовому магазині, таксі чи з консультантами у ТРЦ. Однак, за її словами, більшість робітників у сфері обслуговування у Варшаві, - українці. Тож проблем з комунікацією не виникає.
До столиці Польщі Ліза вже звикла, вільно пересувається містом, часто гуляє у парках, ходить на сеанси кіно. Не пропускає українських ресторанів, адже так відчуває щось рідне у все-таки чужому місті.
Окупанти затопили будинок, підірвавши Каховську ГЕС
Проте Єлизаветі разом з родиною повертатися нікуди. Їхній будинок затоплено, після підриву окупантами Каховської ГЕС. Місто пішло під воду.
"По суті, мені нікуди повертатися. Будинок у мене є тільки теоретично, але, коли я зможу в нього потрапити і чи залишиться він цілим на той момент – невідомо".
Ліза показала який нині вигляд має її будинок. Він затоплений та зруйнований.
В Україні наразі перспектив немає, каже дівчина. Можливе повернення в Україну вона не заперечує. Однак і не квапить події – поки повністю не закінчаться бойові дії, про повернення не йдеться. За її словами, що довше затягується період невизначеності, то більшою стає ця прірва.
Каже, що найскладнішим було прийняття того факту, що війна надовго.
"Я якось думала, - ми тут ще рік, а там подивимося. Але вже минуло два роки, і я розумію, що дивитися вперед доведеться на більший термін".
