За понад два роки повномасштабного вторгнення більшість українців обрали свій фронт діяльності - хтось пішов мужньо захищати територію Батьківщини, хтось очолив волонтерський рух та підтримує воїнів щоденними донатами. Втім волонтерський рух також має різні напрямки. Одним із таких є "Масажний Спецназ". Команда професійних масажистів, реабілітологів понад рік їздить, на фронт та підтримує фізичне здоров’я українських воїнів. Ukrayina.pl вдалось поспілкувалась з співзасновником руху Сергієм Андрєєвим.
Сергію, розкажіть, будь ласка, як з’явилась ідея створити "Масажний Спецназ"?
Все дуже просто. Якщо люди в містах можуть легко отримати реабілітаційні та медичні послуги, то і наші військові мають бути забезпечені такою можливістю. Одного разу, після спілкування з моїм товаришем - професійним спортсменом та масажистом Олександром Лунгою, в мене з’явилась ідея зібрати команду професійних масажистів, реабілітологів і допомагати нашим хлопцям підтримувати своє фізичне та психологічне здоров’я.
Чи пам’ятаєте свій перший виїзд?
Наш перший виїзд був у травні 2023 року. Тоді ми не розуміли чи є потреба у такій допомозі, чи будемо ми корисні. Ми не знали, як відреагують на нашу допомогу хлопці. Були різні думки. Однак вже після першого виїзду ми зрозуміли, що потреба в цьому величезна. Ми бачимо, що все більше людей звертається. В нас велика кількість запитів. Хлопці дійсно потребують нашої допомоги. Ми щасливі, що можемо бути їм корисні. Це дуже цінно.
Загалом, ми з перших тижнів війни займаємось волонтерською роботою. Ми передавали техніку, амуніцію, автівки на фронт. Ми проводили благодійні концерти. Моя основна діяльність - організація концертів, я цим займаюсь 20 років. Як тільки ми побачили можливість проводити концерти на підтримку ЗСУ, ми відновили нашу роботу. Наша позиція - це "або на фронт, або для фронту" і в ній ми абсолютно співпали з Артемом Пивоваровим, нашим давнім товаришем, з яким ми багато років працюємо разом. Зараз усі наші концерти є благодійними і наш найперший виїзд "Масажного Спецназу" був саме з Артемом та його командою на Донеччину.
Як ви опрацьовуєте таку кількість запитів, як часто взагалі робите виїзди?
В нас дуже потужна комунікація з різними спецрозділами. Завжди є куди і до кого їхати. Переважна кількість військових, до яких ми їздимо, воюють з початку 2022 року. Фізичний стан багатьох з них насправді важкий. В середньому ми намагаємось їздити раз на 3-4 тижні. Є кістяк наших волонтерів-масажистів, з якими ми регулярно їздимо. Іноді наші спеціалісти виїжджають індивідуально поза нашими спільними експедиціями. Також до нас долучаються нові спеціалісти. Намагаємось це робити якомога частіше. Ті відгуки, які ми отримуємо - це дуже цінно для нас. Також ми приймаємо військових в різних містах України, під час їх ротацій, відпусток.
З якими проблемами найчастіше до вас звертаються військові?
Проблеми різні. Є велика кількість людей літнього віку. З ними важче. Більшість людей скаржиться на оніміння рук та ніг. Військові говорять, що не відчувають ніг, бояться, що одного разу не встануть просто на ноги. У більшості великий гіпертонус м’язів, грижі. Ситуація така, що їх не можуть замінити. Тому такі наші приїзди - це можливість для людей отримати кваліфіковану допомогу, важливі рекомендації, які насправді можуть покращити їх стан. Проблем багато, насправді. Але наскільки ці воїни сильні не передати словами. Вони попри все стоять, в них така сила духу. Вони весь час тримають планку, завжди оптимістичні навіть попри ті умови, в яких вони знаходяться.
Запитів багато, тому, певно, і команда у вас не маленька. Як взагалі ви обираєте спеціалістів до свого колективу, це мають бути професіонали дуже високого рівня?
Насправді у нас вимоги до спеціалістів дуже високі. Це мають бути лише дуже кваліфіковані майстри. Вони мають дійсно допомагати військовим і в жодному разі не нашкодити. Повторюсь, у військових проблеми дуже і дуже серйозні. Спеціаліст має бути готовим до такого, має бути достатня практика. Це надважливо. До того ж людина має бути готовою до спартанських умов, до великого навантаження. В нас прийоми на фронті йдуть і по 10 годин. Також важливі моральні якості. Ми команда, тому ми маємо бути підтримкою один для одного.
А як ви визначаєте рівень досвідченості спеціалістів, мають бути певні сертифікати, відгуки? На що ви звертаєте увагу?
Як правило є практика у спеціалістів, відгуки. Чим більший стаж, тим краще. Також є рекомендації від інших спеціалістів. Бажаючих долучитися до нашої команди багато, але нам потрібні саме професіонали. Ми дуже ретельно до цього відносимось.
Також у нас є курси, де ми навчаємо мануальних терапевтів, масажистів-реабілітологів. До прикладу, ми можемо взяти майстра-початківця на навчання і далі вже будемо дивитись на його успіхи. В нас є учні, яких ми брали на експедиції для практики. Вони починали з елементарних завдань, а зараз вони вже повноцінні спеціалісти. Все залежить від бажання.
Зараз прослідковується у суспільстві проблема, що люди менше донатять, збори закриваються важче. Ви, як людина, яка регулярно відвідує фронт, бачить, що там відбувається, що можете про це сказати?
Проблема є. Але мені здається, що мотивація настільки очевидна. Якщо простими словами, то хіба розуміння, що твій невеликий донат врятує комусь життя, не достатня мотивація? Ти врятуєш життя військовому, який жив так само мирно як і ти зараз, але цей мир та спокій він виборює своїм здоров’ям.
У нас є військові, які на фронті з перших днів війни, які мріють побачити своїх дітей, онуків. Наша допомога - це найменше, чим ми можемо їм віддячити. Ми тримаємось на їх силі, вони на нашій підтримці. Якщо ми зараз акумулюємо всі сили і не зіллємося, то перемога буде за нами.
Знаючи, що у вашого видання є велика аудиторія читачів у Польщі, хочу висловити подяку всьому польському народу за величезну підтримку українців! Пригадав яскравий приклад, 2 тижні тому я спілкувався з Віталієм Колесником, який, нажаль, тиждень тому загинув. Він мені розповів про поляка, який є власником заводу з виробництва опакування. Він регулярно приїжджає на фронт і допомагає хлопцям. Привозить техніку, дрони, РЕБи. Так, це не його війна, але він вважає за потрібне допомагати, щоб Україна перемогла. Тому Україна та Польща мають бути союзниками. Цю єдність треба тільки підсилювати.
