"Польща має бути зацікавлена у вступі України до структур ЄС": як на це впливає зернова криза?

Marta Radio
Нещодавні протести на польсько-українському кордоні вже затихли, однак проблема з зерном залишилась. Україна та Польща продовжують вести перемовини щодо цього питання. Нещодавно ЄС також продовжив дію угоди про безмитну торгівлю з Україною. Вона діє до 5 червня 2025 року. Про зерно, перемовини та майбутнє українських і польських фермерів Ukrayina.pl поспілкувалась із головою зерново-комбікормової палати Польщі Монікою Пйонтковською.

З 1 червня українське зерно може в'їжджати до Польщі транзитом без обмежень. Що це означає для польського сільського господарства та польського ринку зерна?

Що стосується пшениці, то з 1 червня обмежень немає. Нам вдалося розробити більш конкретні та більш сприятливі обмеження, які застосовуються до деяких продуктів, включаючи птицю, яйця та кукурудзу. Вони визначатимуться на рівні базового періоду, тобто середнього за останні два роки. Однак є продукти, зокрема пшениця, на які ці обмеження не поширюються. Питання в тому, як ми ставимося до ембарго і як Європейська комісія ставиться до цього ембарго, яке було введене всупереч нормам Європейського Союзу про заборону на імпорт українського збіжжя до Польщі. Коли нова умова про лібералізацію торгівлі набуде чинності, комісія все одно буде закривати очі на це ембарго чи почне вживати заходів проти нас?

Що відомо про зерно, яке постійно в'їжджає до Польщі з Білорусі та Росії?

Що стосується зерна з Білорусі та Росії до Польщі, то воно у великих кількостях не надходить і не надходило. Насправді в Євросоюз воно надходило у конкретних кількостях, але там були встановлені мита. Я щиро сподіваюся, що "цей кран" перекриють. Я шкодую, що це лише тарифи, а не жорстке ембарго. Ми знаємо, що не всі країни-члени, будучи імпортерами, хотіли на це погодитися. Проте я багато разів говорила, що з економічних, етичних і моральних причин ми не можемо говорити про закриття польсько-українського кордону, коли продукти з Росії йдуть до Європейського Союзу та Польщі. 

Чи відставка українського міністра сільського господарства Сольського вплинула на перебіг перемовин?

Щодо відставки міністра Сольського, я вважаю, що двосторонні польсько-українські переговори мають тривати незалежно від того, хто обіймає посаду міністра сільського господарства. Ми повинні знайти рішення між країнами. Це не чиєсь особисте питання, а завдання України та Польщі. Україна бореться за нашу свободу, Україна – наш сусід.

Як переконати польських фермерів, що українське зерно не несе для них загрози?

По-перше, щодо сьогоднішнього нібито потоку зерна з України. Ця інформація неправдива. Нагадаю, що ембарго діє вже багато місяців. Транзит зерна, який йшов через Польщу в останні місяці, дійсно був у невеликих обсягах. Протягом січня, лютого та березня ми навіть не використовували на повну потужність польських портів. Це означає, що торгівля зерном просто обмежена.

Друге питання – Україна є нашим сусідом і буде нашим сусідом, і за це ми всі боремося і цього прагнемо. Україна колись приєднається до Європейського Союзу. Це буде великий виклик для Польщі, для польського сільського господарства, і ми повинні говорити про це голосно і розробляти рішення, які захистять польський ринок. Однак ситуація, коли Україна має і матиме доступ до вільного ринку і не є членом Європейського Союзу, може мати для нас гіршу ситуацію, тому що переробники сільськогосподарської продукції в Україні не повинні будуть дотримуватися норм і стандартів, які діють у Європейському Союзі. З погляду польського фермера, це підвищує конкурентоспроможність українського сільського господарства. Тому Польща має бути зацікавлена у вступі України до структур Європейського Союзу. Це не означає, що ми не можемо захистити польський ринок. Насправді ми повинні це зробити, тому ми так наполягаємо на виробленні системних рішень як на рівні Європейського Союзу, так і у двосторонніх переговорах з Польщею та Україною. Треба відкритися для співпраці з Україною, з українськими підприємцями, але так, щоб не заважати польському ринку.

ПОПУЛЯРНІ
ОСТАННІ