Олег Яровий разом із дружиною приїхали до Польщі у 2015 році. У розмові з Ukrayina.pl власник мережі кав'ярень dobro&dobro каже, що в один момент вони вирішили спробувати пожити в іншій країні, а також відкрити там власну справу. Вже наступного року у Варшаві відкрилось перше кафе подружжя. Воно стало особливим не лише завдяки тому, що у той час українських бізнесів було дуже мало у сусідній країні, а ще й завдяки своїм розмірам. Кав'ярню площею 6 квадратних метрів було визнано найменшою у всій країні.
"В якийсь момент ми зрозуміли, що наша кав'ярня унікальна тим, що вона дійсно дуже маленька. Про це почали говорити також наші клієнти. Ми звернулись до польської Книги Рекордів, де дійсно підтвердили, що це найменша кав'ярня у всій Польщі", - розповів Олег Яровий.
Перші роки у закладі подружжя працювало самостійно: вони вчились готувати каву, отримували підприємницький досвід, а також спілкувались з клієнтами. Наш співрозмовник жартує, що у якийсь момент він відчув себе консультантом з питань легалізації в Польщі. А все тому, що неподалік знаходилось українське посольство та відділ, який займався оформленням посвідок для іноземців. Цей факт, а також розташування в одному із районів середмістя, привернуло увагу до закладу. Олег та Інна здобули постійних клієнтів, зокрема серед українців.
"Ми зрозуміли, що гастрономічний бізнес – це не лише про приготування кави, а й про спілкування з клієнтами, створення атмосфери, правильне позиціювання продукту. Було багато роботи, але ми крок за кроком набували досвіду", - підкреслює підприємець.
Згодом мережа кафе почала розширюватись. У 2018 році був відкритий перший франчайзинговий заклад у Любліні, а до початку пандемії у "сім'ї" dobro&dobro налічувалось вже 10 закладів.
Пандемія 2020 року внесла свої корективи в наші плани. Ми не змогли відкрити нові заклади, як планували, але швидко адаптувалися до нових умов. Запустили сайт з доставкою і почали продавати напівфабрикати, щоб зберегти колектив і продовжувати роботу. Поступово ми додали до асортименту більше їжі, сніданки, салати та вечірнє меню
Зараз у подружжя є 13 закладів, у Польщі та Чехії. Окрім гастрономічного бізнесу, вони також займаються консультаціями та фінансовими послугами для українського бізнесу.
"Враховуючи початок повномасштабної війни, ми активно допомагаємо українцям, які приїжджають до Польщі, надаємо консультації, ділимося досвідом. Також займаємося благодійною діяльністю, відправляючи допомогу в Україну", - каже Олег Яровий.
Різниця польського та українського ринку. "Українці більш вимогливі"
За словами підприємця, якщо спостерігати за гастрономічними ринками Польщі та України, можна зробити висновок, що українська гастрономія більш розвинена. Олег Яровий пояснює це тим, що в Україні вихід до ресторану – це подія, тому вимоги до закладів вищі. Водночас у Польщі вихід до ресторану є буденністю, і вимоги до закладів більш примітивні – недорого, великі порції та непоганий смак.
До цього варто також додати вартість виходу в ресторан в Україні та в Польщі. "Ми порівнювали, скільки коштує поїсти в закладі в Києві та у Варшаві, і виявили, що ціни майже однакові. Іноді в Києві може бути навіть дорожче. Якщо порівняти це з мінімальною заробітною платою в Польщі та Україні, різниця стає дуже відчутною", - пояснює підприємець. Тому для багатьох українців це не щоденна справа, а швидше рідкісна подія.
Він додає, що українські ресторани, кафе та кав’ярні часто намагаються виглядати привабливо і надавати якісні послуги, оскільки клієнти очікують святкової атмосфери. Відповідно, вони вдягаються красивіше і хочуть, щоб заклади також мали добрий вигляд. Це впливає і на подачу страв: в Україні вона часто більш вишукана, хоча порції можуть бути меншими через високу собівартість продуктів.
"У Польщі ж кава менш популярна, ніж в Україні"
Як виявилось, ситуація з кавою також різниться. Олег Яровий каже, що українці також вимогливі щодо цього напою, адже культура його споживання в Польщі та Україні відрізняється.
"В Україні каву п’ють часто і в різних ситуаціях – зранку, в обід, ввечері, перед і після ресторану. Вона є невіддільною частиною життя. У Польщі ж кава менш популярна, її зазвичай замовляють у кафе або беруть із собою в офіс, але рідко п’ють на вулиці. Відповідно, якість кави в Україні часто вища, і українці можуть бути розчаровані, отримавши в Польщі "середньостатистичну" каву", - пояснює наш співрозмовник.
За його словами, деякі українці, що приїжджають до Польщі, можуть нарікати на рівень сервісу, хоча часто обслуговуванням займаються самі ж українці. "Відчутної різниці в сервісі між двома країнами немає, але розбіжності в очікуваннях можуть викликати певне незадоволення", - додає підприємець.
"Український та польський ринки гастрономії значно відрізняються. Це варто враховувати українським рестораторам, які хочуть відкрити свої заклади в Польщі. Багато хто з них, відкрившись у дорогих локаціях Варшави, стикається з проблемами через високі орендні ставки та відсутність адаптації до місцевого ринку. Це часто призводить до закриття закладів через деякий час. Тому успішний ресторанний бізнес в Україні не завжди гарантує успіх у Польщі без урахування специфіки польського ринку", - радить Олег Яровий підприємцям з України, які планують відкрити у Польщі власний заклад.
