Згідно з постановою уряду, навчальний рік у школах розпочнеться у понеділок, 2 вересня та завершиться 30 червня 2025 року. Однак, як зазначив заступник міністра освіти та науки Андрій Сташків в ефірі телемарафону, є можливість закінчити рік раніше. Все залежить від виконання навчальної програми.
"Школа може завершити навчальний рік не обов’язково 30 червня, а, наприклад, 30 травня, якщо навчальну програму вже виконано, і розпочати канікули. Це не означає, що всі школи навчатимуться до 30 червня. Це лише вказує на можливість продовження навчального року до цієї дати, якщо є така потреба", - зазначив Сташків.
До початку шкільного року залишається все менше часу. Ukrayina.pl запитала в українців, як вони збирають дітей до школи цього річ.
Окрім шкільного рюкзака збираємо ще "тривожний наплічник"
Киянка Юлія підійшла до цього питання завчасно. Розповідає, що почали готуватися до школи ще кілька тижнів тому. Найголовніше - це обрати шкільні речі. "У нашому закладі немає шкільної форми. Є просто загальні вимоги, що одяг має бути більш класичним. Тому ми завчасно зараз обираємо речі", - додає Юлія.
Серед головних критеріїв, говорить, це зручність, адже діти часто ходять в укриття. "Думаю більшість мам мене зрозуміють. Діти можуть кілька разів на день ходити в укриття, а там прохолодно. Тому обираємо додаткові кофтинки, щоб було тепло та зручно. Донька сама навіть, обираючи речі, думає, чи комфортно їй буде в них в укритті", - коментує Юлія.
Окрім шкільних канцтоварів та рюкзаку, українські мами збирають і так звані тривожні наплічники. Киянка Іванна розповідає, що в них у класі кожна дитина має мати з собою тривожну валізку.
"В нас такі правила у школі. Окрім основного рюкзака, в моєї доньки є така окрема сумочка на випадок, якщо треба йти в укриття. Туди я кладу водичку, їжу, ліки, теплу кофточку та записку з контактними даними, копію свідоцтва про народження та іграшку. Цього року донька захотіла купити новий тривожний наплічник. Сказала, що хоче рожевий", - розповідає Іванна.
Традиційно напередодні вересня, ціни на шкільне приладдя значно піднялись, розповідає киянка Олена. Окрім форми та наплічника, жінка вже купила необхідні канцтовари, як говорить, сума вийшла кругленька.
"Обирала ніби все по мінімуму, а вийшло все одно чимало. Купила зошити, ручки, пенал, олівці, фарби, альбом і дрібні канцтовари. Додатково в школі мого сина ми купуємо спеціальні друковані зошити, за якими вони працюють. В них така шкільна програма. Загалом на це все я витратила близько 3 тисячі гривень. Це без форми та наплічника", - поділилась киянка Олена.
Навчання в умовах війни: онлайн чи офлайн?
За словами Андрія Сташківа, більша частина українських шкіл обладнані генераторами та котельнями. Це дає змогу продовжувати навчання офлайн навіть під час відключень електроенергії. Відповідно ці заклади зможуть підтримувати очний формат навчання. Школи, які не мають можливості проводити заняття в класах, перейдуть на синхронний формат навчання. Це означає, що частину матеріалу діти мають засвоювати самостійно.
"Ситуація в різних регіонах різна. У нас є школи, які мають генератори й можуть навчатися при відключенні електрики. Вони зможуть забезпечити теплом, оскільки мають власні котельні. Таких шкіл, за даними, які нам надали регіони, понад 50%. Це означає, що ці школи навіть при відключенні електроенергії навчатимуться в очному форматі, якщо у них є укриття та дозволяє ситуація з безпекою", - додав Андрій Сташків.
Раніше, в інтерв'ю Укрінформу, заступник міністра повідомляв, що зараз майже 1 млн дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні, ще майже 400 тисяч за кордоном. "При цьому часто в одному класі на одному й тому ж уроці діти навчаються по-різному: одні, сидячи за партами, а інші – підключившись через інтернет. Для вчителя вкрай важко готуватися до такого уроку. Тому що одночасно треба застосовувати зовсім різні методики викладання", - коментував Сташків.
