Клодза Долина, Опольське воєводство і Сілезія є тими регіонами, де ситуація з повенями найскладніша. Загроза для міст, розташованих уздовж польсько-чеського кордону, зростає. У районі міста Рацібуж місцева влада наказала евакуювати два села, що розташовані поруч з річкою Одра. У Вроцлаві оголошено тривогу щодо повені. Рівень води в багатьох місцях перевищив рівень, досягнутий у 1997 році під час повені тисячоліття.
Через паводкову ситуацію на півдні Польщі прем'єр-міністр України Денис Шмигаль висловив готовність направити сотню рятувальників зі спеціальним обладнанням. "Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль надіслав мені заяву про солідарність із Польщею та готовність негайно направити сотню рятувальників, оснащених спеціальним обладнанням, для боротьби з повінню", - написав польський прем'єр Дональд Туск у мережі X.
Раніше міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський повідомив, що отримав подібну пропозицію кадрової та матеріальної допомоги від свого українського колеги Андрія Сибіги у зв'язку з повінню на півночі Чехії.
Триває збір коштів для постраждалих від повені. До кампанії допомоги долучилися Польський Червоний Хрест, Caritas Polska, фундація siepomaga.pl, місцева влада. Допомагають також українці, які живуть у Польщі та в Україні. Волонтери відкрили збір, до якого можна долучитися, надіславши як допомогу у злотих, так і у гривнях.
Українці збирають гроші на підтримку постраждалих від повені
Громадська ініціатива "Євромайдан-Варшава" оголосила збір для постраждалих від повені. Представники ініціативи закликають українців у Варшаві приносити допомогу до районних адміністрацій. Збір можна підтримати також фінансово.
"Сильні зливи та повені на півдні Польщі залишили тисячі людей без доступу до питної води та основних засобів для життя. Ми оголошуємо збір гуманітарної допомоги для підтримки тих, хто постраждав від цієї катастрофи. Якщо ви не в Варшаві або за межами Польщі, ви можете зробити свій внесок фінансово. Всі зібрані кошти будуть спрямовані на закупівлю найнеобхіднішого для тих, хто постраждав від стихії", - читаємо на сторінці ініціативи.
Першу частину зібраних коштів вже використали для закупівлі необхідної допомоги. Волонтери придбали питну воду, сухі продукти, засоби гігієни, мийні засоби та корм для тварин.
"Вирішила долучитися до збору коштів. Колись поляки мені дуже допомогли. Не будьмо байдужими до проблем інших", - читаємо у коментарях під збором коштів. Чимало українців пишуть у коментарях на профілі ініціативи, що розуміють біль постраждалих від повені, бо як ніхто інший знають, що таке втрачати дім.
"Я плакала... Від того, якими великими можуть бути люди. Сьогодні я написала пост в Instagram про те, куди варшав'яни можуть привезти гуманітарну допомогу постраждалим від повені з півдня Польщі. У коментарях українці почали запитувати, як можна підтримати постраждалих та де можна зробити пожертву на допомогу полякам. Пишуть з різних регіонів. Прямо з-під російського обстрілу запитують, як допомогти іншим", - написала засновниця громадської ініціативи Євромайдан-Варшава Наталія Панченко.
Українці пригадують наслідки підриву Каховської ГЕС та масштаб катастрофи
Слова підтримки та співчуття звучать також від українців, що пережили катастрофу після підриву Каховської ГЕС. Повінь у Польщі пригадала українцям екоцид, який стався 6 червня 2023 року. Тоді близько третьої години росіяни підірвали греблю Каховської гідроелектростанції на Херсонщині. Це була п’ята за розміром ГЕС в Україні та найбільша за площею мілководдя. Підрив спричинив страшні затоплення. Під водою опинились будинки, поля та населені пункти, особливо на лівому низькому березі Дніпра на Херсонщині, яка залишається під російською окупацією. Втім права частина річки також пішла під воду.
"Я ще з дитинства пам'ятаю, що нас лякали цією дамбою, що вона в аварійному стані. Наш дім знаходиться біля Дніпра, це річище річки, яке впадає вже в море, тому в нас дуже широка водойма, з дуже сильною течією. Коли вода почала підійматися, до бабусі прийшли військові та сказали збиратися на евакуацію, бо вода буде зараз в хаті. Моїй бабусі 80 років, вона не взяла з собою нічого, адже сильно розгубилася. Навіть документів не взяла", - згадує Анастасія, додавши, що повінь була настільки сильною, що вода почала стрімко доходити й до тих районів, де не очікували та самі жителі Херсону.
"В нас ще є квартира на 5-му поверсі в сусідньому районі, який називається Острів, бо він теж оточений водою з усіх сторін. Ми розуміли, що вода охопить приватний будинок, але те, що затопить той район, де була квартира, це взагалі було спостерігати сюрреалістично. По другий поверх будинків було затоплено повністю все. Поверх цього всього тривала евакуація населення, яку росіяни обстрілювали дронами. Це було дуже небезпечно. "Старі люди прив'язували себе до ліжок, щоб коли зійде вода, їх тіла могли опізнати. Багато, хто відмовлявся від евакуації. І це було на правому боці Херсонщини. Водночас як ліва була під окупацією і там люди просто гинули у своїх будинках, бо їх ніхто не рятував", - згадує Анастасія.
Страшні наслідки підриву дамби згадує також Аліна Носовська. Розповідає, що евакуація була страшною та небезпечною, адже росіяни стріляли прямо по мирному населенню.
"Було дуже страшно, як у фільмі жахів, ти просто дивишся як місто йде під воду. Люди, у яких були човни, з домів випливали у пошуках сухого місця. Тварин було дуже багато. Місцеві волонтери та усі небайдужі рятували людей, адже скільки було пенсіонерів, лежачих людей, які не ходять. Всі згуртувалися, допомагали одне одному. Найгірше було те, що під час евакуації, рашисти обстрілювали людей, було дуже багато поранених", - розповідає Аліна.
Нині ж додає, в місцях, які вода охопила найбільше, не залишилось нічого. "Це важко передати словами. Зараз райони, де була повінь, там просто як пустеля - багато піску і росте трава. Нічого не залишилося, навіть Набережної нашої немає", - ділиться Аліна Носовська.
