З 22 по 24 жовтня у російській Казані відбувся щорічний саміт БРІКС. Ця організація була створена у 2006 році країнами, що розвиваються - Бразилією, Росією, Індією, Китаєм та Південною Африкою. Перші літери цих країн англійською і створюють назву організації.
Згодом, до групи приєднались й інші країни, як от Ефіопія, Єгипет, Іран чи Саудівська Аравія.
Владімір Путін покладав великі надії на цю зустріч, намагаючись довести Заходу, що його країна залишається одним із центрів сили на світовій арені. Окрім цього, БРІКС у російському уявленні є так званою противагою чи конкуренцією до Групи Семи.
"Частка країн БРІКС за паритетом купівельної спроможності за підсумками 2024 року становитиме 36,7 відсотка, що впевнено перевищує частку країн "Групи семи" — ця частка була 30 відсотків за підсумками 2023 року, у 2024 році становитиме трохи вище", — заявив під час засідання саміту Путін.
Однак, як стверджують експерти, цей саміт не виправдав надій російського правителя.
"Організація не однодумців": хто приїхав на саміт БРІКС
Загалом у Казані зібралось 36 делегацій, що є найбільшою зустріччю іноземних лідерів у РФ після повномасштабного вторгнення в Україну.
Однак, знайшлись й ті, хто не приїхав до Татарстану. Президент Бразилії Луїс Лула да Сільва брав участь онлайн через травму голови, яка не дозволяє йому літати на великі відстані. Не з'явився на саміті також наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бен Сальман Аль Сауд.
Експерти називають дві причини його відсутності. Перша - антизахідний наратив, який не на руку країні, стратегічним партнером якої є США. Друга - присутність на саміті Ірану - союзника РФ та водночас ворога Саудівської Аравії. Президент Сербії надіслав до Казані делегацію на чолі з віцепрем'єром Александром Вуліним, відомим своїми проросійськими поглядами.
Неочікуваним гостем саміту став генсек ООН Антоніу Ґутерреш. Його візит був розкритикований в Києві, адже, як зазначили у МЗС, Гутерреш раніше відхилив запрошення на Саміт у миру у Швейцарії, який організовувала Україна.
"Натомість він прийняв запрошення до Казані від військового злочинця Путіна. Це неправильний вибір, який не сприяє справі миру. Він лише шкодить репутації ООН", — йдеться в повідомленні українського МЗС у Х.
Політологи зазначають, що всередині БРІКС немає однозначного погляду та любові країн одне до одного. Зокрема, такі розбіжності є лише на руку Заходу.
"У певному сенсі для Заходу добре, що Китай та Індія ніколи не можуть домовитися ні про що. Тому що, якби ці дві країни мали справді серйозні наміри, країни БРІКС мали б величезний вплив", - зазначає у розмові з BBC Джим О’Ніл, колишній головний економіст Goldman Sachs.
Також існує напруга між двома найновішими членами БРІКС, Єгиптом та Ефіопією.
БРІКС валюти наразі не буде
Однією із головних тем на саміті була платіжна система BRICS Bridge, яка має скласти конкуренцію SWIFT. Путін закликав створити альтернативну систему міжнародних платежів, у якій немає домінування американського долара. Ця система нібито має базуватися на рублі, юані та індійській рупії.
Однак, до спільного рішення справа не дійшла. "Священна корова Кремля у вигляді "нової цифрової валюти" так і залишилася мріями Путіна і політичними галюцинаціями тих, хто сидить на російських нібито "інсайдах". Це не означає, що ідея не має права на життя. Вона може бути лише після завершення політики посилення впливу національних валют КНР, Індії, ПАР. Або її провалу настільки, що знадобиться новий механізм забезпечення взаємних розрахунків. Забаганки Кремля на цьому етапі партнерів не цікавлять", - вважає аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич. якого цитує "Укрінформ".
Підсумкова декларація казанської зустрічі, на думку аналітиків, загалом засуджує санкції та закликає розв'язувати всі проблеми на основі Статуту ООН.
Україна на саміті БРІКС
У підсумковій декларації, яку підтримали лідери країн БРІКС, згадується також війна Росії проти України.
"Ми нагадуємо про національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї, окреслені на відповідних форумах, включно з РБ ООН і ГА ООН. Ми наголошуємо, що всі держави повинні діяти відповідно до цілей і принципів Статуту ООН у всій їхній повноті та взаємопов’язаності. Ми із задоволенням відзначаємо відповідні пропозиції про посередництво і добрі послуги, покликані забезпечити мирне врегулювання конфлікту за допомогою діалогу і дипломатії",- йдеться в документі.
Генеральний секретар Організації Об’єднаних Націй Антоніу Ґутерреш під час свого виступу закликав до "справедливого миру" в Україні. Прем'єр Індії Нарендра Моді заявив, що війна в Україні повинна закінчитися "мирним способом". Водночас лідер Китаю Сі Цзіньпін під час саміту БРІКС, заявив, що важливо запобігти ескалації.
