Довготерміновий резидент ЄС: хто може подати заявку на карту?
Відповідно до закону, зробити це може іноземець, який відповідає усім умовам:
- легально і безперервно перебуває на території Республіки Польща не менше п'яти років;
- протягом трьох років перед поданням заяви має стабільне джерело доходу;
- має медичну страховку;
- має підтвердження рівня знання польської мови;
- має гарантоване місце проживання у Польщі.
Карта резидента: куди звертатися та які документи до неї додавати?
Іноземець, який хоче отримати карту довготермінового резидента ЄС, має подати до воєводського управління за місцем свого проживання:
- заявку на отримання дозволу на проживання як довгостроковий резидент ЄС;
- копії всіх сторінок проїзного документа (оригінал треба пред’явити працівникові воєводської канцелярії для перевірки);
- чотири актуальні та правильно зроблені фотографії для документів;
- документи, що підтверджують безперервне легальне перебування у Польщі протягом п'яти років;
- документи, що підтверджують наявність джерела постійного та стабільного доходу;
- сертифікат медичного страхування;
- офіційний сертифікат про знання польської мови;
- підтвердження сплати гербового збору;
- документ, що підтверджує наявність місця проживання на території Республіки Польща;
- інші документи, що підтверджують дані, зазначені в заяві, і обґрунтовують подання заяви на отримання дозволу на проживання довгострокового резидента ЄС.
Дивись відео
Moja praca [Gazeta.pl na granicy odc. 3]
Заява має бути подана іноземцем особисто не пізніше останнього дня законного перебування в Польщі.
Що дає карта резидента в Польщі?
Статус довгострокового резидента ЄС дає іноземцям широкі можливості щодо участі у соціальному та економічному житті держави. Серед іншого вони включають:
- доступ до ринку праці без необхідності оформлення додаткових документів;
- право на ведення бізнесу на тих же умовах, які діють для громадян Польщі;
- доступ до освіти та наукових стипендій;
- право на соціальну допомогу;
- право на пересування з туристичною метою в межах Шенгенської зони (максимум 90 днів протягом 180 днів);
- право на спрощену процедуру імміграції до інших країн ЄС.
Варто зазначити, що кожна держава-член ЄС має власні внутрішні правила щодо доступу довгострокових резидентів до внутрішнього ринку праці. Правовий статус іноземця, який має карту резидента однієї з держав-членів, може відрізнятися залежно від країни. Це стосується не лише можливості працевлаштування. Тож перш ніж прийняти рішення про міграцію, рекомендуємо перевірити національне законодавство про довгострокове проживання за кордоном.