За даними Centrum Badania Opinii Społecznej (Інститут опитування громадської думки в Польщі), 53% поляків заявляють, що вони самі або мешканці їхніх домогосподарств добровільно та безкоштовно допомагають українським біженцям. 81% опитаних продовжує підтримувати прийом українських біженців. Водночас, відсоток противників прийняття біженців зріс до 15%. Це показник найвищий показник від 24 лютого.
Ольштинський гуманітарний конвой — це приватна ініціатива, яка об’єднує малих підприємців міста. Він вирушає в Україну вже одинадцяте — цього разу необхідні речі планують доставити до Києва, Харкова та Ізюма.
"У нас є три групи одержувачів: це цивільні, яким зазнають усе більше труднощів через руйнування інфраструктури, а також лікарні та армія. Базово цей конвой містить більш зимові товари — теплий одяг, термобілизну, портативні туристичні плити, енергетичні батончики чи високоенергетичні продукти", — розповідає radioolsztyn.pl організатор конвою Адам Гіска.
Українські міста постійно перебувають під обстрілом росіян. Видання запитало в учасників колони, чи не бояться вони туди їхати. "Чесно кажучи, я не надто про це думаю, тому що якби багато думав, то, мабуть, взагалі не рухався б", — додав Адам Гіска.
Ольштинський гуманітарний конвой вирушить у дорогу 28 жовтня. Його організатори зізнаються, що бажання людей допомагати Україні стає все меншим. "Це важкий момент, щоб допомогти, тому що полякам просто важче, вони вичерпали свої запаси протягом місяців, тому для нас це більший виклик, тому ми намагаємося охопити компанії чи організації в Польщі та за кордоном. Також до нас постійно звертаються і окремі донори", — зазначає Гіска.
Зменшення бажання поляків допомагати помітили також у Харчовому банку в Ольштині, який кілька місяців керував воєводським складом пожертв для України. "Трохи закінчилося співпереживання, трохи звикли до того, що сусід воює. Ось чому те перше зобов’язання, яке нас усіх здивувало, тепер відпало", — вважає Анна Арчутовська, директорка Харчового банку в Ольштині.
З іншого боку, потреби біженців, які перебувають на Вармії та Мазурах, також змінилися, каже вона. "У цей момент ці люди мають більшу потребу в активації. З цієї причини Харчовий банк, як і інші організації, що допомагають біженцям, зосередилися на організації працевлаштування, на допомозі з пошуком роботи, а також з вивченням польської мови", — пояснює Анна Арчутовська.