На чемпіонаті Європи з дзюдо 25-річний українець Богдан Ядов здобув золоту медаль. Це перше континентальне чемпіонство для Богдана і шоста золота медаль Євро в історії України.
Чемпіонат відбувся у Болгарії. Богдан Ядов тріумфував у ваговій категорії до 66 кілограмів. Тій самій, у якій багато років поспіль виступав наш зірковий Георгій Зантарая. Про те, як в умовах війни вдалось підготуватись до Євро, Богдан Ядов розповів "Експресу".
— Певна річ, готувалися ми до цього Євро зовсім не так, як планували, — каже чемпіон. — У лютому поїхали на збір до Іспанії. Два дні потренувались — і почалась повномасштабна війна в Україні. Ми не знали, що робити. Усі наші рідні — в Україні, ми — далеко на заході Європи. Хотілось усе кинути і повернутися додому, але як це зробити? Авіаперельотів тоді вже не було, а автомобілем їхати майже 4000 кілометрів...
Ми тривалий час не могли тренуватись. Але потім зібрались з тренерами, керівниками федерації, поговорили щиро і вирішили не опускати рук. Тренер сказав, що ми маємо не просто виступити на Євро, а перемогти — заради України, заради наших воїнів. І для цього повинні викладатись на тренуваннях не на 100, а на 150 відсотків. Тож ми повернулись до тренувань. Працювали до сьомого поту. Ми не могли залишити Україну в такий важкий час без нашої маленької перемоги. І я таки здобув золоту медаль.
— Тренування продовжили в Iспанії чи повернулись в Україну?
— Ми в Україні не були вже два місяці. Два тижні тренувалися в Чехії, потім — в Італії, Австрії та Угорщині. Все — за кошт цих країн. У нинішній ситуації ми не могли витрачати державні гроші на свої тренування, а ці країни запропонували допомогу. Дуже вдячні всім: і тим, хто приймав нас, і тим, хто був готовий прийняти. Я на власні очі побачив, як Європа підтримує Україну.
— Росіян на Євро не було?
— Не було і, сподіваюся, не буде ще дуже довго. Чимало країн звернулися з офіційними листами до Міжнародної федерації, у яких застерегли, що їхні представники не змагатимуться зі спортсменами росії та білорусі. Цих листів було так багато, що Міжнародна федерація безстроково дискваліфікувала спортсменів, суддів та інших офіційних осіб з країн-агресорів.
— Яким був ваш шлях до чемпіонства?
— Я провів п’ять сутичок. Представників Італії і Туреччини переміг доволі легко. Та вже у чвертьфіналі виникли труднощі. Суперники були вищі від мене і створювали чимало проблем. Але я впорався! Спочатку здолав ізраїльтянина, потім — азербайджанця, а у фіналі — іспанця.
— Тепер повертаєтеся до України?
— З Болгарії ще їдемо на турнір у Грузію, а опісля — нарешті додому. За два тижні повернемося на Батьківщину!
