На війні загинув 57-річний капелан і парамедик Олег Марінченко. Він закрив собою трьох воїнів
"З "Архітектором" ми познайомилися у 2005 році в Києві. Тоді він був дияконом у Церкві євангельських християн "Дім Небесного Архітектора". Власне, звідси й пішов його позивний", — каже військовослужбовець і товариш Андрій Полухін.
Олег Марінченко був активним учасником Революції Гідності. А у грудні 2014-го відбулася перша ротація його як капелана на диспетчерську вежу Донецького аеропорту. Поза тим "Архітектор" пройшов курс тактичної медицини...
За час війни на Донбасі Марінченко побував на десятці "гарячих" напрямків: від Луганщини до Широкиного. Їздив ротаціями по два тижні. Воював разом з 36-ю бригадою морської піхоти, 79-ю та 80-ю десантно-штурмовими бригадами.
"Олег був тихим, спокійним, його очі випромінювали цілеспрямованість, — додає Анатолій Кушнірчук, капелан і товариш. — Він бачив ціль та завжди шукав можливості її досягнути...
Пам’ятаю, коли рота востаннє заходила в Донецький аеропорт на 9 — 10 днів ротації, "Архітектор" був одним із тих, хто виявив бажання йти з ними. Всі подивилися на нього й спитали: "А ти знаєш, що там буде дуже небезпечно?" Але він це добре розумів та свідомо йшов на ризик. Просто Олег знав, наскільки важлива для військових присутність капелана".
Саме в тому бою "Падре" й отримав важке поранення та контузію. Попри це, відмовився евакуйовуватися, коли була можливість. "Олег сказав, що залишається допомагати хлопцям як медик і капелан", — додає Анатолій Кушнірчук.
"Він був дуже спокійною і розсудливою людиною. Щоб його розгнівати, треба було постаратися, — каже Андрій Полухін. — Також Олег був дуже скромним. Коли обговорювали нагородження за участь у боях за Донецький аеропорт, завжди відмовлявся, просив відзначити когось іншого".
З початком широкомасштабного вторгнення Марінченко міг залишитися й продовжувати служити Богові. Побратими йому казали, що він уже отримав достатньо травм на війні. Проте Олег не зміг сидіти вдома й вирушив на фронт.
"Він загинув на Херсонщині, — каже Анатолій Кушнірчук. — Олег надавав домедичну допомогу трьом пораненим бійцям у бліндажі. Раптом почався ворожий артилерійський обстріл. Уламки від снаряда потрапили в бліндаж. Олег закрив собою трьох воїнів, і вони вижили. Останнім його словом було "Амінь" — тобто "кінець".
У капелана й парамедика залишилися дружина, донька й онуки...